Клим

У великому кабінеті приглушене світло падало з масивних ламп, відбиваючись від темного дерева меблів. Мені стало не по собі, щойно я увійшла. Все навколо було зелене, коричневе, чорне, повітря пахло воском і шкірою. І деревиною. Людина в чорному, така ж габаритна, як і її будинок, сиділа у високому шкіряному кріслі і оглядала мене з цікавістю і так відверто, ніби роздягає поглядом. Мені стало бридко.

Знайомтеся, Клим. Власник елітного заміського клубу з доступом лише для обраних і дуже багатих гостей. Його роль в житті Віри? Дізнаєтеся з оновлень на цьому тижні...

Щодня о 23.00. На вихідних о 22.00.

Читати тут

 

Дякую всім, хто слідкує за історією Віри і Давида!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лір
01.10.2025, 21:02:07

Який страшний і неприємний дядько!

Марія Залевська
01.10.2025, 21:04:35

Анна Лір, І він - головний у цьому світі, і він перший, з ким Віра тут познайомиться...

avatar
Ромул Шерідан
01.10.2025, 20:52:02

У нього як йсь хитрий, хтивий погляд))))

Марія Залевська
01.10.2025, 21:04:09

Ромул Шерідан, Ви маєте рацію!

Інші блоги
Відгук на «спряжіння-1. Втрати та здобутки»
Відгук на «Спряжіння-1. Втрати та здобутки» Вадима Сухобруса. Безстроковий марафон від Тетяни Гищак. Книга залишила в мене дуже приємні враження. Читала із задоволенням, а головний герой Максим сподобався мені практично
Помста чи прощення?
Помста — це одне з найсильніших і найсуперечливіших людських почуттів. Протягом тисячоліть вона ставала рушійною силою сюжетів у класичній літературі чи драмах. Але як самі релігійні традиції дивилися на право людини
Вона чекала на одного, а прийшов інший
Я встала й оглянула себе в дзеркалі. У цій білосніжній сукні, з розпущеним волоссям і палаючим поглядом, я виглядала чужою сама собі. Всередині знову прокинулося це кляте хвилювання. Напруга зростала з кожною секундою,
Автор За Книгою | Випуск № 8 (марафон продовження)
Іноді історія починається не з мрії стати письменницею, а з емоцій, які вже неможливо тримати в собі. З музики, що залишає особливий післясмак, або з думок, яким потрібно знайти вихід. Саме так у нашому марафоні з’являється
Ранковий сюрприз
— Ти… сьогодні рано, — видушила я, судомно намагаючись щільніше запахнутися полою сорочки однією рукою, розв’язавши вузол на талії. Тарас повільно зліз із байка. Його кроки по гравію звучали неквапливо, але
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше