Сьогоднішній день — це день радості та смутку. Радості, бо сьогодні ми вшановуємо героїв, і смутку, бо потай, глибоко в серці, так хочеться, щоб наші чоловіки та жінки не мали потреби ставати героями. Ну, ви розумієте, про що я. 

Щоб це слово «Захисник» не асоціювалося з війною. І щоб про неї ми лише читали у книжках, а не переживали щохвилини.

Мій шлях на Букнеті почався саме з такого твору «Два життя».https://booknet.ua/book/dva-zhittya-b439034 І саме сьогодні він отримує нове дихання — новий голос.

Чесно кажучи, ця озвучка для мене стала справжнім рятівним буйком. Я почала публікацію нової книги «Сховані димом»https://booknet.ua/book/shovan-dimom-b441543, в яку вклала дуже багато старань та зусиль. Мабуть, я трохи переборщила, бо книжка не знайшла відгуку в читачів. І це мене, скажу чесно, вибило з колії. Бо я нею все ще захоплена.

І тут коментар під твором «Де живе тиша…» https://booknet.ua/book/de-zhive-tisha-b439545, який я сама вважала не дуже вдалим, бо то скоріше було вилиття надмірних емоцій. Він писався рвучко, швидко, не зважаючи на правила…. Але він знайшов свого читача. І цей читач захотів прочитати ще й інші мої роботи, і не просто їх прочитати, а озвучити.

Той коментар надав мені сили не розчаруватися в собі і своїй творчості, просто продовжити йти далі. І навіть спонукав почати писати ще одну історію, що оголює внутрішній світ війни. (Ідея вже давно чекала, щоб я почала її реалізовувати.)

За це все я безмежно вдячна «Пташці»https://booknet.ua/anastasiya-chalenko-ptashka-u10909155, що прочитала мій твір, залишила такий мотиваційний коментар, озвучила цю історію та спонукала до написання нової.