– Я хочу допомогти тобі. Покажи мені свої спогади, – попросила Аденна, наблизившись до хлопця.

Льєн загрозливо всміхнувся.

– Невже ти думаєш, що я справді зроблю таку дурість?

– Льєне…

– Геть! З моєї голови! – крикнув він, його шкіра й очі почали світлішати, доки на хлопця не стало боляче дивитися. Сяйво ставало сліпучим і пересушувало повітря поруч з Аденною. Дівчина відчула, як сили залишають її, вона зомліла, провалюючись у темряву.

Втім, чомусь вона досі лишалась у свідомості Льєна. Поступово розплющивши очі, Аденна усвідомила, що знаходиться по той бік стіни. Темні спогади бриніли у блакитній космічній туманності, неначе оброблені сапфіри, кинуті на шовк. Хай який Льєн сердитий, принцеса мала щось вигадати, аби повернутись сюди непоміченою.

Вона поглянула на ряди цеглинок. Стики були рівненькими, хлопчина будував стіну довго і дуже старанно. Втім, за своє життя Аденна усвідомила одну просту річ: все на світі можна зламати, навіть те, що здається незнищенним. Сафріна вчила, що кожна річ, механізм чи людина має слабке місце. Якщо правильно користуватись цим – можна підкорити собі весь світ.

Схоже, принцеса зіткнулась із секретами матері, та чи вдасться їх розгадати?  Чого очікувати від старого друга?

Про це, зможете дізнатися у  новому розділі  "Спадщини Троїстої Богині"!✨

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️