Візуалізація "Рука, що гойдає колиску"- 16
В цей мокрий сірий день трохи тепла і затишку):
- Ні, звичайно.Треба дивитись на вчинки, а не слухати гарні слова – так можна дізнатися.
- Я буду дивитись, - киває Рей. – І не буду пити зілля у незнайомої чаклунки, поки не побачу серце.
- Для цього потрібно багато часу, - зауважує Мірган.
- Тоді мені скаже Мір, - вирішує син. – Мір одразу побачить, зла вона чи ні.
Грейс підтискає губи при згадці за Реєвого улюбленця – чорного кота. Той часом спить біля свого вихованця і ніхто з слуг не наважується забрати його з колиски молодого господаря – інакше кіт боронить своє місце кігтями й зубами.
Та все ж мені спокійніше , коли він поряд – у вигляді кота чи птаха Мірган–привид охороняє свого підопічного краще, ніж можемо зробити ми з чоловіком. Я впевнена, що він не дозволить Рею впасти з дерева чи даху, куди той частенько забирається потайки від нас.
З віком ШІ трохи перегнув, але загалом вийшло мило, чи не так?)





Книжка тут
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗворушливо.Люблю котиків.❤️
Гарні, як завжди ✨❤️
Гарне продовження серії візуалів! Подобається сам стиль. Навіть подумалося, що вони б гарно підійшли для створення умовної, власної колоди цікавих карт автора. Приємні візуалізації!
Микола Давидкін, Дякую). Так, ви праві, щось таке є...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати