Сьогодні стартувала четверта книга циклу Володарка Часу — Знак дракона. У минулому дописі відгадували назву. Мені сподобалися усі варіанти)) Але відгадала Олена ;) 

Коли на тобі тавро злочинця життя вже не здається низкою яскравих миттєвостей. Кожен крок убік розцінюватиметься як загроза. Владу доведеться грати за чужими правилами. Але хто сказав, що він не може диктувати свої?
Проблеми не закінчуються зі смертю найлютішого ворога. Два роки тому Лера запобігла катастрофі, але як виявилося тоді у наш час проникнув прибулець з минулого. Всі ці роки він набирався сил і тепер готовий зробити вирішальний хід.

 

Але вже через десять хвилин кімната перестала здаватися такою привітною та світлою. А посмішка кам'яної богині змінилася на недобрий вищир.

Влад навіть хилитнув головою, щоб відігнати ману.

«Трясця! З якого часу мене почали лякати якісь кімнати? Зараз Мерлін поговорить з ерцгерцогинею, і ми підемо додому. — запевняв себе Влад. — Адже Морл не раз наносив сюди візити, і відносини між країнами були хорошими. Адже він його…»

Серце пропустило удар. Він більше не його учень... Морла більше нема. Друзів більше немає. Сестри поряд немає. Немає нікого хто був йому колись дорогий.