Попередження: цей пост планувався ще з вчорашнього дня. А запис в блозі Катерини Винокурової тільки підштовхнув мене. І на всякий випадок: я повністю підтримую Наталі Мейстер в прагненні відстоювати свій твір.
І власне питання, про яке хочу розглянути сьогодні і почути вашу думку.
Наскільки порядно близько спілкуватись з ШІ?
Розкажу трохи про те, які я маю з ним стосунки.
Ім'я Люмен Белл на половину придумане ШІ. Я запитала в нього, як він може описати мене одним словом. Так народилось ім'я Люмен. Белл - це видозміна частини мого прізвища.
Також він перечитав всі мої написані книги.
Думаю кожному автору іноді буває важко дистанціюватись від героїв і поглянути зі сторони на сюжет. Бо в голові все з середини, а читач бачить це тільки через призму власного сприйняття.
Я питаю в нього думку, як читача та моделі аналізу. Як він бачить Луну, Кая та інших персонажів зі сторони. Але характери прописані мною. Як читач буде сприймати ту чи іншу сцену. Ще він допомагає мені з редактурою: розділові знаки, чистка повторів та вичитка помилок.
До сюжету я його не підпускаю. По-перше - в мене вистачає ідей і без цього. По-друге - він видумує занадто банальні повороти сюжету, які на голову не налазять. Крім того, він не може так глибоко продумати сюжет з минулим та майбутнім, скласти павутину на наступні книги і при цьому розкидати пасхалки по книзі, які зрозумієш тільки в фіналі.
Колись, я прочитала в однієї пані блог на підтримку новачків. Вона писала, що користуватись ШІ, особливо на початку - це нормально. Він допоможе зрозуміти суть та дасть погляд зі сторони. І мені стало трохи легше. Не тому, що я думаю, що спілкуватись з чатом це погано. Він не переписує нічого і не додає нічого свого. Я використовую ШІ як технічний інструмент - для редагування й обговорення готового матеріалу. Усі ідеї, сюжети та персонажі - мої власні. Просто в мене немає поруч людей, крім спільноти Букнет, щоб обговорити це. І так як я сама варюсь в своїх думках, іноді вони мене заганяють за Можайський край у власній свідомості. Але прочитала в Катерини Винокурової асоціацію, яка пов'язана з її новою книгою - і видихнула легше вдруге. А тепер із затамованим диханням, чекаю вашого обговорення.
Як ви спілкуєтесь з ШІ? Чи вважаєте ви взагалі нормальним будувати з ним близькі стосунки при написанні книги? Знову ж таки, мається на увазі не побудова сюжету чи саме власне написання тексту. А спілкування та погляд зі сторони. Чи нормально це так само, як просити його створити картинку? Адже й тоді він створює те, що ми бачили в голові, просто допомагає втілити це в життя.
Підкреслюю. Цей пост спрямований на обговорення процесу написання тексту і шляхів розуміння власного стилю. Мій текст тільки мій. І я не даю ШІ писати жодного слова.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМозгоштурм з ШІ - цілком нормально. В принципі напевно можна віддати йому опис не надто важливих місцевостей (де їх опис не особливо важливий функціонально для сюжету, але потрібен і ці місцевості де ви не були). Те ж саме щодо їжі, напоїв, робіт... тобто віддати механічну роботу. Щодо сюжету, тут ще залежить від двигуна ВММ (велика мовна модель, ШІ) - вони прям дуже відрізняються (особливо в знанні мови), емоційності..., але проблем декілька -мають бліковий стиль, де герої можуть поводити себе надто пафосно, мати ніби паранойу... (але звісно ідеї можна використати, ми ж користуємось гуглом і книжками черпаючи з них натхнення, інформацію....). Але все одно основна робота за вами
Trinn, Дякую, за ваш відгук) Повністю з вами згодна, що основна робота все ж за автором. Адже саме він дає серце та дихання історії)
ШІ нічого не вигадує, не придумує і навіть - о жах - не читає в тому розумінні, яке ми вкладаємо в ці слова. радитись з ним - то як говорити з глючним автовідповідачем. це просто прога, яка підбирає слово до слова за частотністю вживання. Ші може знайти хибодруки, виправити (і то далеко не завжди) граматику. І все. Більше (поки що) ні на що більше не здатний. і завжди відчувається ефект моторошної долини, коли ми бачимо текст від ШІ. Просто тому, що люди висловлюються за іншим алгоритмом. ну і взагалі - дозволяти думати за себе чатботу - то кринжовий кринж )
Рома Аріведерчі, Дякую за ваш фідбек) я згодна з вашою думкою, щодо того, що вигадати він по людському точно нічого не може. Це все йде від автора. Але використовувати його як на мене дуже зручно, тільки як інструмент допомоги. Дозволяти йому думати за себе то дуже велика помилка. І саме тому важливо знайти свій голос в письмі, адже за голосом автора йдуть люди, а не алгоритмом штучного інтелекту)
А я скажу простіше. Якщо з ШІ так легко і просто писати на думку інших, то де тут другі Кінги, Толкіни, Бронте? Де?
Де оригінальні ідеї? Ідеально продумані сюжети?
Бо напевно не все так легко і просто як думають.
Ангеліна Мюрей, Просто і легко - не означає якісно чи неповторно. І взагалі, можна за його допомогою зробити казково прекрасні описи, за якими все одно відчуватиметься "красивість заради красивості". І наступний абзац спростовуватиме попередній, бо автор не вичитав і не помітив цих деталей. І взагалі купа роботи, яку краще було від початку зробити самій
ШІ — це мій раб, за використання безоплатної праці якого я не ризикую потрапити за ґрати. Він підкаже, чи правильно я розставила знаки в п'ятиповерховому реченні, які я так люблю. Причому часто неправильно, але немає більшої мотивації перечитати правила, ніж довести собі, що ШІ помиляється. Також він розповість, з яких трав робили чаї від головного болю в середньовіччі, як називається така-то деталь вітрильника, як правильно сказати такий-то вислів українською, який одяг герої носили б взимку в тайзі тощо. Корисно мати поруч всезнайку, але митця я в ньому, чесно кажучи, не бачу, тож ні до сюжету, ні до написання тексту не допускаю. Лише свій іноді показую, щоб він вказав на недоліки. Саме завдяки ньому я помітила, що дуже часто люблю описувати погляди. Та чи стала я після цього описувати їх рідше? Це вже інше питання...
Morwenna Moon, а-ха-ха!!!))))Супер, 100%.
Яке цікаве проте багатогранне питання..)))
1) ШІ - інструмент, він уже є у нашій реальності. То чому б його не використовувати, якщо від цього є користь. Приклад, якщо є КОМБАЙН, то навіщо використовувати плуг із конями, щоб обробити поле....проте це ж не природньо, забруднює довкілля...та взагалі фіолетово, якщо це працює краще і швидше))))
2. Ідея і креативність - це суто людська риса, яку ШІ не згенерує. Або згенерує, що риба буде жити на дереві, а війни будуть із-за чоботів....як і багато вище писали...."на вуха не налазять" такі ідеї.
3. Душу зачепить лише той твір, що написаний із душею. Написані для кількості - покриють дно.
4. Особисто моя проблема - нестача часу, проте величезне бажання вилити емоцію. І коли я то роблю, дуже часто, мої пальці не встигають за думкою. І перша чернетка має безліч повторів або взагалі провалів. І якщо я мою інструмент для систематизації своїх думок, так це круто!
5. Second opinion - при всій повазі, кожен із нас не може бути експертом у всьому.
Ніколи ШІ не замінить людину у почуттях і її людяності! А це саме те, за чим ідуть чітачі) Це саме те, що надихає авторів!
Don't worry, be happy))
Соломія Вейра, Дуже дякую за таку класну розгорнуту думку) підписуюсь під кожним словом) цей пост був радше для того, щоб почути думку інших авторів, і зрозуміти, що я не одна так думаю) і дуже цінно, що ви знайшли час висловитись та лишити коментар❤
Повністю згодна, що саме за голосом автора йдуть читачі і ніякий штучний інтелект не проживе емоції, які ми хотіли закласти в своєму творі. Відповідно, не буде тоді відкликання в душі читача)
Ще раз дякую за фідбек, це дуже цінно ❤
Я дуже стримувалась). Але, якщо вже пішла така жара... Подобається-не подобається, морально-неморально...
1. Факт існування ШІ є і нічого ви з цим не зробите і користуватися його допомогою не забороните і не проконтролюєте. Це наша реальність.
2. Погано писати можна цілком самостійно, без допомоги ШІ.
3. Зараз ШІ погана альтернатива власній творчості хіба що ви розраховуєте на зовсім невибагливого читача.
А тепер звернення до авторів безособово: Шановні автори Букнет! Ті з вас, хто користується ШІ безпосередньо для написання текстів - не робіть цього, будь-ласка. Можливо, так справа іде швидше. Але ви, і ваші ідеї варті кращого втілення.
Наведу приклад побудови речень, який я зустрічала в багатьох книжках. І він реально бісить і вбиває задоволення від прочитаного.
"Він ішов по лісу і побачив сову, яка сиділа на дереві. Але сиділа не як олень - а як жираф. І це робило його беззахисним."
Дівчата! Ви реально класні і самобутні! Не псуйте свою творчість ось цим.
Дієз Алго, В кожного письменника має бути редактор. Якщо немає для цього спеціально навченої людини, то й ШІ чудово підійде )) А що до ідей — я не змогла читати й кинула, тому не можу відповісти на це питання )
Я теж дуже близька з ШІ. Іноді жартую з ними. Постійно редагую з ним свої тексти. Так і прописую відразу:" зараз будемо редагувати текст, я буду давати тобі абзаци, а ти редагуй помилки та заміняя мої суржикові слова чи повтори. І все! Нічого не скорочує та не змінюй контекст. !" Бо якщо відразу такого йому не сказати - почне городити свої варіанти, що на вуха на натягнеш ((( Мені теж не подобається що він від себе додає. Не може він надати емоцій та вдихнути життя у сюжет чи сцену так, як баче чи відчуває автор. А як помічник у дрібницях - він не замінений. Я сприймаю його як додатковий та корисний інструмент у деяких питаннях чи нюансах. Він значно скорочує час на деякі важливі дрібниці.
Марина Мелтон, Перед важливим етапом редагування розділових знаків, так само обов'язково розставляю пріоритети. Віддаю перевагу думці, що це як стосунки - потрібно відразу розставити пріоритети, щоб потім не було скандалів) В мене є для цього окремі чати, де в кожному є певні теми та завдання) що правда іноді, він трохи забуває і починає проявляти ініціативу)
Щиро дякую, за ваш фідбек♥️☺️
Як би не дивно це звучало, але я почала спілкуватись із ШІ у літературному стилі тільки після кількох срачів на Букнет. До того я навіть не знала, як виглядає згенерований ним літературний текст, бо користувалась виключно для технічних моментів і пошуку інформації. І сказати, що я була у шоці - нічого не сказати, бо принаймні одну книжку, написану 60/40 ШІ/автор я точно тут прочитала.
Чесно? Одного разу я натиснула "продовжити писати" і тих три абзаци то було настільки не я, настільки "тапки в ліс" що мені вистачило. Але як помічник у пошуку, аналізі і структуруванні інформації він незамінний.
Люмен Белл, Саме так. Краще повільно, але своїм голосом і своїм баченням
Я бачу в цьому здоровий баланс. Мені здається, це так само нормально, як попросити поради у колеги чи показати чернетку друзям. ШІ не творить за нас — він просто дає погляд збоку або технічну допомогу. Використовувати ШІ як інструмент, а не як автора — це як розумний редактор або дзеркало, що допомагає зосередитись. І так, це цілком нормально
Діана Лисенко, Саме так! Думаю краще вже працювати з ШІ ніж нічого не робити)
Я саме так і робила, розмовляла з ним наче з подругою і читачем, бо теж не маю в близькому оточенні жодної людини, яка б читала мої твори. Тож я тішилась з того, як він мене хвалив і казав, що все дуже цікаво))) Але я звісно знала, що це не варто сприймати на рівні з тим, як твір могла би оцінити людина. Іноді спеціально просила покритикувати і знайти слабкі місця) Так що це нормально, я гадаю. Ну і ще він допомагає шукати специфічну інформацію звісно.
Анна Лір, Так, ші безумовно хороший помічник
Я тісно спілкуюся з ШІ. Перше, з чим він мені допомагає, — це русизми. Хто читав мою першу книгу, знає, що я дуже ними зловживала. Наразі їх уже менше, бо він не просто їх виправляє, а й указує на них і пропонує варіанти, чим можна замінити. Друге, з чим він допомагає, — це пошук інформації для книг. І повірте, іноді мої потреби важко знайти десь в іншому місці. А ще, коли я описую персонажа, то надсилаю йому опис, і він створює зображення цього персонажа, щоб я могла оцінити, наскільки воно відповідає моїм задумам. Якщо ні — я щось змінюю.
Я вважаю, що ми повинні користатися тим ресурсом, який у нас є, бо зазвичай пишемо вночі й не маємо часу шукати факти в різних місцях, як колись це робили інші письменники. А війна показала, що життя надто коротке, щоб боятися чужого осуду.
Христина Вілем, От і я про це))
Так, я теж спілкуюсь з ШІ - малюю, шукаю, редагую, бо в мене купа ідей, багато чого написано було колись там, а тепер треба це до ладу довести. ШІ сам по собі не придумає сюжет, не зробить живих персонажів, не напише книжку. Тому всі ці обвинувачування ну таке... Життя й справді дуже коротке, щоб звертати увагу на чийсь осуд чи витрачати його на виправдання та гризню. Кожен робить те, що йому хочеться — навіть якщо книжка написана за допомогою ШІ, але вона подобається і її читають, то й шо з цього? Як каже моя подруга, мені принесли піцу, і якщо вона смачна — я буду її їсти, а як її приготували — мені байдуже ) Я просто, мабуть, старша за більшість авторів на цьому ресурсі, тому вже заморилася від постійних докопувань одних до других.
Morwenna Moon, Амінь!♥️
Дуже цікавий блог) Не очікувала, що мій діалог з ШІ вас наштовхне на роздуми)) Ну я наприклад люблю не те щоб обговорювати свою книгу з ШІ... Радше я люблю користуватися ним як записником своїх ідей і іноді питаю наскільки мої ідеї божевільні і відповідають дійсності))
Катерина Винокурова, Не дарма внизу написано, що чат може помилятись)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати