Зазвичай вони вирішують, який буде продовження стосунків, і чи буде воно взагалі... Вони дають нам зрозуміти, що відбувається між закоханими. І які таємні почуття приховуємо.

"Її очі потемніли від бажання, шкіра спалахнула під моїм дотиком. Вона повільно відкинула голову назад, відкриваючи свою шию. Сонна артерія шалено пульсувала, видаючи все, що вона відчувала.

Я ледь стримався, щоб не нахилитися й не скуштувати її смак, не залишити гарячі сліди на її шкірі.

Вона притиснулася ще ближче, ніби запрошуючи зробити це, ніби чекаючи, коли я перетну межу. Але саме це було найсолодшою мукою.

Напруга між нами зростала, кров била в скроні, моє тіло вимагало її більше, ніж повітря. Вона була моїм бажанням. Моєю залежністю. І я не міг думати ні про що. Лише про неї. Лише про нас."

"Поцілунок був неквапливим. Глибоким, сповненим тієї ніжності, якої нам обом так бракувало. Ми смакували одне одного, відкриваючи щось нове з кожним рухом губ, із кожним подихом, що зливався воєдино. Його язик ледь торкався мого, досліджуючи, дражнячи, і я відповідала. Спочатку боязко, а потім сміливіше, віддаючись цьому відчуттю повністю. Усе моє єство тремтіло від його близькості, від того, як він заповнював собою весь простір, усі мої думки. А потім він повільно відірвався від моїх губ. Його подих гарячим потоком торкнувся моєї шкіри, і він притиснувся чолом до мого. Його очі заплющилися, і я відчула, як його рука на моїй шиї ледь здригнулася. У цій миті було більше почуттів, ніж у сотнях слів. Ми завмерли в тиші, і я чула лише його дихання, нерівне й важке, що відлунювало моїм власним."

" Цей поцілунок не був схожий на попередні — не дикий, не сповнений люті, а прощальний. Це відчувалося в кожному русі, подиху, у тому, як він тримав мене, міцно, але обережно, ніби боявся зруйнувати цю мить.

Дем’ян цілував мене, ніби хотів залишити частинку себе на моїх губах — свій смак, тугу, душу — і забрати частинку мене. Його руки ледь стиснули мої плечі, але не притягнули ближче, тримаючи на відстані, ніби він намагався втримати контроль. Я відчула, як сльози підступають, гарячі й нестримні, але стиснула їх, віддаючись йому, його теплу, болю, прощанню. Пальці вчепилися в його куртку, ніби могли утримати його, хоч я знала, що це кінець. "