Остання година знижки і останній день дешевше!

Друзі, мирного вечора!

Останні години, коли на роман-бестселер «Сім’я за контрактом» знижка! Не змарнуйте її, книга реально цікава і варта тих грошей і вашого часу!

Нагадую, про що книга♥️

Коли жінка, зневірена після зради, кидає в обличчя випадковому чоловікові в барі: «Зроби мені дитину!», — це може стати початком чогось… зовсім несподіваного. Саме з такого шаленого імпульсу починається історія Аріни та Марка.

Вона — зранена, але сильна. Він — бізнесмен, батько, що втомився від істерик колишньої та витівок некерованої доньки. І саме вона несподівано стає тією, кого приймає складна Іванка. Випадкова зустріч перетворюється на роботу… і, можливо, на щось більше.

Драма, інтриги, гумор і шалена хімія між героями — усе це в романі «Сім’я за контрактом».

Не пропустіть історію, яка починається з абсурду — а перетворюється на шанс для справжнього щастя.

«Сім’я за контрактом».

Уривок:

— В мене для тебе пропозиція, від якої така красуня не може відмовитися, — білозубо всміхається красень-незнайомець у барі, який вже з годину спостерігає за мною. А чого, питається, він хоче? Я тут спокійно сиджу, нікого не чіпаю. Дідько знає, чого я взагалі саме сюди приперлася, щоб зібрати в голові картину свого життя і подумати, що робити далі. По ідеї, мала б піти в якесь тихе місце, ще й зважаючи на те, що я ненавиджу бари, тусовки і інші шумні місця. Але тим не менше я тут. І, здається, коктейль не був таким вже й слабоалкогольним, тому що я оцінювально дивлюся на цього чоловіка і раптом, неочікувано для себе, видаю: 

— В мене для тебе теж пропозиція, — кажу впевнено. — Зроби мені дитину!

— Що? — карі очі незнайомця стають круглими і ніби ще темнішими. — Пробач, я тебе потурбував. Я просто хотів пригостити чимось. Бачу, ти тут сама сидиш, засмучена…

Він встає з стільця і, певно, хоче йти. Розцінив мої слова, як насмішку, прикол, спосіб відшити його. От хай би і йшов. Який дідько смикнув мене зупинити його?

— Я серйозно! Я не жартую!

Він зупиняється. Здивовано дивиться на мене.

— Щось сталося? — обережно питає.

— Я просто хочу дитину! — вигукую я, успішно перекрикуючи музику, що навіть пара за сусіднім столиком повернулися до нас. Та в цьому стані мені було байдуже. Відчай, з яким я боролася останні години, знову накрив мене. Образа на чоловіка, тепер уже точно колишнього, зневага до самої себе за те, що обираю не тих, що не можу втілити свою мрію, жити простим життям коханої дружини і люблячої матері.

— Ти перебрала… Я відвезу тебе додому, — констатує незнайомець.

— От іще! Вам, мужикам, аби лише відмовку знайти! Один пігулками годує, інший… Чи додому в якому сенсі? Якщо робити дитину, то я згодна! Але не додому, поїхали в готель! — знаходжу “геніальне” рішення, за яке дуже швидко могла б і пошкодувати. 

— Пішли. В готель, то в готель, — незнайомець, певно, і сам не радий, що потрапив на мене. Краще б сидів собі зі своїм другом. Проте повертатися до нього він не поспішає. Бере мене за руку і вимагає йти за ним. А коли я хитаюся, міцно підхоплює мене. От що означає невміння пити, від двох коктейлів мене реально підкошує. Чи вони були не слабоалкогольні? Тоді я вб’ю Ірку, яка мені їх радила. А втім, зараз мені все всеодно. Настільки, що я слухняно йду з незнайомцем і навіть не думаю, що він може виявитися маньяком.

Хоча ні, ця думка таки пролітає в голові і я видаю:

— А ти хоч не цей… не манярка… Тобто не маньяк?

— Не манярка, — усміхається він і виводить мене туди, де свіже і навіть прохолодне повітря обіймає мене, витвережує. Хоч на крихітку. Ми сідаємо на лаву в парку, що навпроти бару, незнайомець подає мені пляшку мінералки (і коли встиг її купити?).

 

AD_4nXf0rn-NXp1yEEUxIuNbTYdUdb2g86mGfTIdXFWYMdPm-k-_o_EIi5rk8UIY0nedjXu2bwk_pR_LcuyGg_rR-mok6D5ECO3r4AIebvVDvYN4kvjXWHF2V-cU8XaIf1mAKb3Ccuso?key=I32vKTWXPijZabGlaNT87w

Також нагадую, що сьогодні останній день, коли Моя заборонена спокуса за старою ціною! Вже завтра буде дорожче! 

Одна ніч пристрасті. Один несподіваний ранок. І тепер вони змушені бачити одне одного щодня. Що переможе — розум чи заборонена спокуса?

Вона прийшла в цей дім, щоб почати нове життя. Він готовий зробити все, аби вона зникла. Але що робити, коли серце каже протилежне?

Моя заборонена спокуса

AD_4nXeEwpq4RqMASNDsERFbaFVWmzji-ngF0swvIwL0JwvIBv-LYv3GOD_Mgim7-80uPVQxJ7a_tERWW2uZCne-MBqlYkULcSbk9jH20TUYLM1M4pUuZrqlr3oNN-Btf3SD8UgWEo5ryA?key=I32vKTWXPijZabGlaNT87w

Підписуйтеся на МОЮ СТОРІНКУ, щоб бути в курсі всіх новин щодо моєї творчості. Запрошую до телеграм каналу, Також мене можна знайти у тік-ток, фейсбук та інстаграм.

Ваша Юліанна ♥️ 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
29.09.2025, 22:41:29

❤️❤️❤️

Інші блоги
"Найкраща жінка падишаха"
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення вже у ваших книжечках, тож запрошую до прочитання: ​До готелю нас везе Павлусь. ​Цей — гірший за Михася. Той хоч погляди кидав та зрідка відповідав на запитання, а цей —
⚡ Розділи✨ кодвсесвіту✨ червоний хідник
✨ Доброго вечора, товариство!✨ Наразі два нових розділи: зображення клікабельне — Це була моя помилка, — Люба на мить застигла, тримаючи зразки, і повернула голову до нього. — Ні, Лав, це не була
Вибачаюсь
Дуже перепрошую — зараз трохи не вистачає ні часу, ні натхнення, щоб дописати глави й повноцінно передати думку та те, як я бачу події, що розгортаються. Але я обов’язково до цього повернуся. Гарного всім вечора та
*** Марафон коротких оповідань ***
«Короче, марафон» починається. Ось учасники: 1. Ірина Бібік «Поезія Незламності» https://booknet.ua/book/poezya-nezlamnost-b447570 2. Вікторія Берлі "Вкрадена доля" https://booknet.ua/book/vkradena-dolya-b448771
Вас вітають Чорні Первоцвіти)
Я неймовірно рада нарешті вийти до вас із цією новиною — я також приєднуюсь до нашої магічної збірки «Чорні первоцвіти» від Ольхи Елдер! Спостерігати за тим, як розквітали історії моїх колег, було справжньою насолодою,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше