Коли я писала цей розділ "Мрії за парканом", мене мурашило і дивувало, ну звідки взявся цей трагічний і приголомшливий сюжет? Як він виник в моїй уяві? Адже моє дитинство було щасливим і без насильства. Відповіді у мене немає, але було і є відчуття, що розділ писався ніби сам собою. А значить - він має право існувати. І хоча й є в ньому темрява і безвихідь, але це ж ті речі, які, на жаль, існують у цій суворій реальності під назвою "Планета Земля".