Дитячі малюнки часто здаються милими — сонце в кутку, квіти, будинок і усміхнені обличчя. Але іноді діти малюють те, що ми, дорослі, воліли б не бачити.
В історії з «Збірка: Сто подихів» звичайна сім’я знаходить у шухляді пожовклий аркуш. На ньому — дитячий малюнок: мама, тато, син… і ще одна темна постать. Без обличчя, з довгими руками, що торкаються плеча хлопчика.
«Це дядько. Він завжди з нами», — невинно каже дитина.
Але що, коли вигаданий друг перестає бути вигаданим?
І раптом стає зрозуміло: у цій сім’ї тепер четверо.
Ця історія — не про монстра ззовні. Вона про те, що ми впускаємо у власний дім, навіть не помічаючи, як він стає частиною нашого життя.
А тепер питання до вас, друзі:
Чи траплялося вам бачити щось містичне у вашому життя?
Пишіть у коментарях. Можливо, хтось із вас теж колись бачив тінь, яка не мала б бути поруч…
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиБуло у мене дещо. Якось от була у себе в кімнаті і пішла виключити світло адже ввімкнула лампу. От пішла я до столику навпроти нього вікно і я глянула туди, а там постать чорна. Типу як людина але на чотирьох лапах. Я так перелякалася що це капець. От вам і фентезі перевертні в реальному світі) А ще було що світло бликало в іншій кімнаті. У мене в кімнаті (якщо вітальню ще всі ходять взагалі можна назвати власною кімнатою) через вікно у інших дверях видно світло на вулицю. Бо там інколи вмикають лампочку що вмикає світло коли щось ворушитися, датчик руху здається. От і ввечері я лежу на ліжку а там світло блимати почало, я сказала мамі та й вона пішла подивитися. А коли прийшла то сказала що світло було вимкнене. От і знову перелякалася. До сих пір намагаюся думати, що то мама просто пожартувала і воно дійсно було просто включене
Була одна історія. Але я досі не знаю здалося мені чи ні)) Я сама з села. І був собі такий ставок. У літку там всі завжди купалися)) І ось одного разу, коли мені було років сім-вісім, батьки вже пізно ввечері взяли мене і брата покупатися після важкого робочого дня. Пам'ятаю, що батьки були на березі, а я сиділа дупою на піску, майже у берега. А тоді батьки відволіклися і я зайшла у воду десь до грудей. Ну звісно для дорослої людини це не глибина)) Але я відчула як мене щось схопила за ногу і потягнуло під воду.
Я через товщу бачила, як батьки стояли на березі і навіть не помітили мого зникнення. Я швидко підхопилася, і відкашлявшись, зробила вигляд, що нічого не сталося)) Бо ж тоді точно більше не дозволять тут купатися)) Навіть сама не могла довго зрозуміти, що трапилося. І досі мені здається той випадок якимось... не достовірним...
Уляна, Ну з уявою у нас точно все гуд)))
Ваша збірка цікава й моторошна, проте, я нічого паранормального не спостерігав))
Уляна, ☺️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати