Марафон "Реклама" День четвертий

Вітаю, любі друзі.

Четверте завдання від Elaren Vash

Уривок, що передає настрої моменту у романі Істина крові

вирішив нарешті мене вбити?

– Ні, але це зробить мєнт, якщо ти до нього повернешся.

Віта здивовано розкрила очі – за весь час їх недовгого знайомства Арсен жодного разу не вжив сучасного сленгу.

– Я зрозуміла і без тебе.

Арсен, здавалось, не почув її:

– Ти пила з нього.

– І що?

Він різко розвернувся і подивився їй просто в очі.

– Вибач, це я винен. Треба було зловити тебе з самого початку і силою змусити вислухати кілька правил. І головне з них – люди не повинні самі пропонувати нам кров. Це робить їх залежними від нас. Тому – так, ти маєш ще один привід ненавидіти мене. Кириленко спочатку був психом із жагою справедливої помсти, а тепер він фанатик і параноїк, який хоче бути твоїм рабом і одночасно вважає тебе своєю власністю.

– Дякую.

– Завжди будь ласка.

Кириленко вдарився об стіну і Віта почула, як від удару з нього вийшло все повітря, а вдихнути він не міг. Андрій подивився на неї із здивуванням, зовсім як дитина, яку несправедливо образили, а тоді сповз на підлогу. Віта була певна, що цього разу він точно знепритомніє, але Андрій із хрипом втягнув повітря і, дивлячись на неї затуманеним поглядом, запитав:

– Чому?

– Що – чому?

– Чому ти вибачила йому, а мене ненавидиш, як в перший день?

– І ти смієш питати? Ти – мєнт…

– Колишній...

– Колишніх мєнтів, як і лікарів, не буває. Ти клявся допомагати і захищати, а мені не допоміг і не захистив. Ти пустив мене в розхід. Двічі.

– Він вбив тебе.

– Він хижак. Я була жертвою. А ти мисливцем. Ти все знав. І ти дозволив йому! Ти дозволив мені втратити все, а тепер хочеш зробити це знов.

Запрошую до читання ✨ 

З любов'ю, Христя ❣️