Уривок із розділу 3. «Неспокійне серце»
— Ти виглядаєш неймовірно, — усміхнувся Олексій, коли Поліна з’явилася у світлому платті з фіолетовими квітами.
Вона ледь почервоніла:
— Дякую… Ти теж.
Їхня прогулянка привела до скверу, де вечірнє світло грало на листі дерев. Там вони зустріли Андрія — знайомого Олексія. Він саме зачиняв невеличку крамничку, допомагаючи своєму дідусеві.
— О, Олексію! — вигукнув хлопець і, помітивши Поліну, привітно кивнув. — А це твоя подруга?
Олексій усміхнувся:
— Так. Познайомся, це Поліна.
— Дуже приємно, — Андрій подав їй руку. — Якщо колись знадобиться щось для натхнення — заглядай до нашої крамнички. У нас є старі книги, листівки й навіть рідкісні чаї.
Поліна відчула, як серце теплішає: цей вечір приносив не лише нові почуття, а й нових людей, які могли стати важливими в її житті.
♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️?
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❣️❣️❣️
Оксана Павелко, ♥️♥️♥️
Дуже гарно ❤️❤️❤️
Долала до бібліотеки))
Лірія Маєр, Спасибі, Ліє ?? Дуже рада, що вам сподобалось! Окрема вдячність за те, що додали до бібліотеки ?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати