Я почала вести тік-ток. Історія про підтримку.
Вчора я так засмутилась після написання свого блогу і мій чоловік запропонував мені допомогти з монтажем і записом відео.
Мікрофон, камера, мотор. Він виставив предмети, посадив, вдягнув мене. Все зробив. Записав, змонтував і виставив відео в тікток. Там вони не залетіли. Але мої підписники в інста просто почали залайкувуати рілси і я так тішусь. Сьогодні мама після прогулянки з нею допомогла зняти розпаковку куплених книг і як тут не радіти?
Я давно не відчувала такої підтримки від знайомих і друзів, які лайкають і коментують, і роблять репости. Але коли твоя родина підтримує, то я взагалі кайфую.
Звісно, я не можу слухати навіть,як я говорю, мене аж пересмикує від власного голосу, але сподіваюсь, що скоро звикну і перестану соромитись)
До речі, мої соцмережі.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩодо свого власного голосу на записі — це у всіх так. І в мене теж)) Десь бачив відео (вже не знайду, нажаль), на цю тему
Сергій Брандт, Я думаю, так в багатьох людей.
Плюс внутрішній критик Люся.
Я його так назвала. І коли Люся говорить в голові, я кажу: «Люся, іді на*»
Користуйтесь?
Чудово, що Ви маєте таку підтримку, це найцінніше! Про нелюбов до власного голосу у записі розумію, та певна, що Ви впораєтесь, у тік-току мене немає, але в інстаграм біжу підписуватись)
успіхів із просуванням, я впевнена все вийде!
Кайла Броді-Тернер, Дякую!! Додамся обовʼязково взаємно!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати