Насправді про це я мріяла з дитинства. І декілька місяців тому моя мрія нарешті здійснилась. Гуляючи по вулицях міста я наповнювалась тією атмосферою. Спокій та відчуття що не потрібно нікуди поспішати дали мені можливість відпочити душею. І саме під час прогулянок біля Ейфелевої вежі, Лувру, набережної та деякими метушливими вулицями до мене прийшла думка "Хтось колись тут гуляв до нас". Так в мене почала народжуватись ідея для коротенького твору "Мить Парижу". Це історія про споріднені душі які зустрілись через століття. Як почуття не змінюються навіть через вплив епохи. Про все незнайоме та водночас рідне.
А ви б хотіли побачити Париж? Чи може є у вас місце, куди ви вже деякий час мрієте потрапити?
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти"Мить Парижу" викликає певне відчуття таємничості.
Катрін Ейснер, Колись у школі та інституті я вивчав французьку мову. Щоправда, наразі вже мало що пам'ятаю. Але Вашу рекомендацію прийняв до уваги. :)
Дуже теж мріяла, навіть збиралися, планували,але не вийшло (
Христина Тиндик, В мене було так само. Потім ковід, війна. Хоч не одразу, але все одно поїхала. Тому у вас ще все попереду. Час є ;)
Париж) ну так на раз подивитися, але мабуть, що все ж залежить від вподобань людей)
Vladyslav Derda, Погоджуюсь з кожним словом❤❤❤
А Ви напишіть, і я залюбки погляну на нього очами Вашого твору;))
Romul Sheridan, Вже написала! Дякую за цікавість до моєї творчості ♥️♥️
Була. Вражає. Особливо смаколики.
IRMA SKOTT, Мені дуже сподобались круасани. Я вважала що там повинна бути начинка, проте без неї, виявляться дуже смачно.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати