А в мене тут купа візуалізацій до останніх двох розділів "(Не)вічної зими". Дивіться, скільки краси! І все це Елліна бачила у снах.

Орхідея 

В цей раз я знову перенеслася на одну з галявин Крижаного лісу, ось тільки не відразу впізнала її. Замість снігу землю вкривав мох, навколо буяла зелень, а яскраве літнє сонце проходило крізь гілки дерев, прикрашаючи все затишним золотавим сяйвом. Просто посеред галявини росла величезна орхідея, але не звичних холодних відтінків, а ніжно-рожева. Я торкнулася її пелюсток, відразу ж згадавши це місце. Ми його проїжджали разом з Ерінвальдом.

Крижані гори

— А де ти бачила Крижані гори, Еллі? В книжці? 
— Крижані гори? — перепитала я. — Я зображую те, що бачу уві сні. Я ж тобі вже казала, мені останнім часом дуже яскраві, реалістичні сни сняться.
Ерінвальд мав спантеличений вигляд. Він кілька разів уважно передивився мої малюнки і лише тоді заговорив знову.
— Це точно Крижані гори. Вони на заході знаходяться, за кордоном Ферісії. Я бував там, тож знаю, як виглядає це місце. Я впевнений, ти намалювала саме їх. Але як? Хіба ти могла побачити уві сні місце, де ніколи не була і зображення якого ти ніколи не бачила?

Альтанки біля храму

— Це альтанки перед закинутим храмом Ліаріель, — пояснив мені Ерінвальд, вказуючи на малюнки із засніженими, вкритими квітами альтанками. — Храм знаходиться за межами королівств, на півночі, поруч з темними магами. То був перший, присвячений їй, але вони захопили його, перетворили на своє святилище.

Дуб Ліаріель

А це дуб Ліаріель, — він показав на нічне зображення засніженого дуба, на якому і під яким світилися вогники. — Він вважається першою рослиною, створеною богинею.

Міст до храму Ліаріель

А ось це, — Ерінвальд торкнувся пальцем малюнка, виконаного у фіолетово-блакитних відтінках, — міст до її храму. 

Коштовні кристали

А ці кристали, — вказав він на малюнок, на якому посеред замерзлого озера були зображені великі круглі кристали, ніби сяючі діаманти, на фоні гір, — ті самі, про які говорив вчитель Альтаріс. Темні маги їх розташовують перед своєю печерою, щоб вони попереджали їх про появу людей. Іноді нашим вдається захопити кілька кристалів, коли вони ходять воювати з темними магами, і тоді вони продають їх тим, кому кристали потрібні. Захопивши один такий кристал, можна забезпечити себе на все життя і більше не працювати. Ось такі вони коштовні, Еллі. 

Перший храм Ліаріель

— А це… — руки Ерінвальда затремтіли, коли він взяв наступні малюнки. На них був зображений білосніжний палац у підніжжя гори. Перед його входом дзеркальною гладдю сяяло замерзле озеро, а сходи вели до дверей, що світилися яскраво-блакитним сяйвом, ніби були порталом до іншого виміру. — Це, Еллі, і є перший храм Ліаріель, захоплений темними магами. Неймовірна схожість!

Арка до храму

— А цей пейзаж тобі знайомий? — я простягнула Ерінвальду останній малюнок, яскравий, весняний. На ньому була зображена напівзруйнована арка з колонами, увита плющем, а перед нею росла квітуча сакура. І всюди, всюди радували око своїм різнобарв’ям квіти! 
— Так, — Ерінвальд кілька хвилин роздивлявся малюнок, перш ніж відповісти. — Ця арка веде до храму Ліаріель. Спочатку проходиш той міст, що ти намалювала, а потім опиняєшся біля цієї арки. Послухай, Еллі… — Ерінвальд віддав мені малюнок. — Я дещо згадав. 

А що ж там згадав Ерінвальд — читайте в новому розділі. ❤️❤️❤️