Чи задумувались ви, в якому жанрі ви живете?
Чи задумувались ви колись, у якому жанрі відбувається ваше життя? Не про вигадані світи, не про фентезі, а саме про те, що відчуваєте зараз: це роман, детектив, драма чи, можливо, трилер?
Мене ця думка не покидає. Я ловлю себе на ній щоразу, коли виходжу на вулицю: сьогодні станеться переломний момент чи ні? Чи це буде день випробувань, драматична сцена, яка назавжди змінить хід подій? Або ж день мине тихо, але з відчуттям невидимого напруження, як у трилері, де кожна дрібниця може стати передвісником більшого.
Мені здається, що жанр нашого життя змінюється разом із нами. Колись усе може нагадувати легкий роман — зустрічі, нові почуття, перші перемоги. Потім приходять моменти, схожі на детектив, коли доводиться шукати відповіді, докопуватись до правди, навіть якщо вона болюча. А іноді — періоди справжньої драми, коли сюжет важкий, темний, і кожна дія вимагає сили волі.
Я зараз у періоді змін. Переїзд, нова робота, нові умови життя – і це, мабуть, найбільше нагадує драму з елементами трилеру. Постійна невизначеність, очікування нового розділу, де ще не знаєш, яку роль тобі відведено. І саме ця невідомість змушує ставити собі запитання: «А який жанр у мене сьогодні? І чи я головний герой цієї історії, чи лише другорядний персонаж у чиїйсь книзі?»
Можливо, відповідь у тому, що ми самі визначаємо жанр свого життя. Те, як ми реагуємо на події, як бачимо себе в цьому сюжеті, формує атмосферу історії.
Тому я хочу запитати вас:
В якому жанрі ви живете зараз? І чи це той жанр, у якому ви хочете залишатися далі? І чи так у всіх хто пише/читає книги? Чи це тільки мій мозок не хоче давати мені відпочити?
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже філософський блог, мені сподобалося❤
Night Rain, Щиро дякую❤️❤️❤️
До певного моменту все було, як вишуканий детектив, підсилений трилером, адже все здавалось мені дуже далеким. Пізніше, детектив закінчився, бо все було розгадано, але я перестав відчувати світ так, як раніше. Мабуть, це найстрашніше, що буває з людиною, тому й по сьогоднішній момент це більше драма, філософська драма
Вадим Булава, Це звучить дуже сильно… Але, драма теж не вічна. Вона може перерости в новий жанр — у щось світліше, де знову з’явиться відчуття світу і смак життя.
Коли в тебе дитина - по півдня ти точно живеш у сімейній драмі та у підлітковому романі.
Анна Лінн, О, здається діти додають сюжету стільки яскравих поворотів, яких не вигадаєш навіть у книзі!
Дуже сподобався ваш пост! Якби довелося обирати, то, мабуть, моє життя зараз — це аніме жанр яой. Завжди щось відбувається, багато непередбачуваних поворотів, але все закінчується добре. Хоча б у це хочеться вірити ?
Ася Рей, Доречі хочете дружити? Я б з радістю порозмовляла з людиною що також любить аніме.
Трагікомедія
Натка, Найреалістичніший жанр. У ньому є все: і біль, і сміх, і сила йти далі)
Якась психологічна драма. Хотілося б більше екшена, гумору і якоїсь романтичної лінії з Хепі-ендом в кінці.
Світлана Романюк, Можливо потрібно трохи часу, щоб сюжет змінився та заграв різними фарбами, бо навіть у найважчих драмах завжди є місце новим розділам)))
Часом здається, що в трилері, але по більшій частині психологічна драма ?
Христина Тиндик, Сподіваюся, що у вашому сюжеті скоро з’являться і світлі, теплі сцени☺️
Усі ми живемо в якійсь драмі, але з тим що робиться в світі - це на грані фантастики))
Марина Мелтон, Так, іноді здається, що ми всі опинилися в антиутопії...
Хочеться вірити, що далі настане світліший жанр
Трагікомічний сюрреалізм з присмаком шизоїдного марення) А хочу в повну утопію
Світлана Романюк, ☺️❤️✨
Оу, мій жанр - драматично-романтично-детективний!))) Розшифрую:
1й – О, Боги милі, що ще!??
2й – якщо сніданок і вечеря без слова "мамо"!))) А також 'усамітнення' на годину-дві з учнем.)))
3й – Що вже треба знайти?)))))
І так щодень...)
Romul Sheridan, ☺️❤️❤️❤️
Живу в трагікомедії, а хочу... на ручки і щоб все порішали))) Як це називається?
Golden Wolf, 100%
пишу про пригоди, а живу в комедійній драмі,)
Vladyslav Derda, Дякую)
Навзаєм)))
Трішки романтики,драми,комедії і епос.))
Elaren Vash, ❤️❤️❤️
Постійно — комедія. Кожен божий день. Або, знаєте, у японців є жанр аніме, який називається повсякдення. Так от — у мене хаотично-комедійне повсякдення з невсидючим чортеням у головній ролі сонним дракулою (молодша сестра) і чортенням номер два (молодший брат)
а пригоди це -о ні!! я на зупинці покупку забула!(сказала я їдучи в автобусі)
якось-такось
Емілія Блеквуд, звичайно сама б я навіть не додумалась в покинутий будинок лізти
Зараз якийсь сюрреалізм))) А хочеться в роман-утопію))
Анна Лір, Сюрреалізм теж свого роду жанр — несподіваний, химерний, але в ньому є свої приховані сенси. А утопія… мабуть, це те, до чого ми всі прагнемо у своєму сюжеті)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати