Справа в тому, що сім років тому в мене вже був досвід ведення блогу. Пам’ятаєте, який популярний колись був Tumblr? От і я не втрималася й завела там власну сторінку.
Мій блог був про лайфстайл — шматочки підліткового життя, яким хотілося ділитися. Тоді я навчалася у випускному класі: декілька закоханостей, сварки, безкінечні тусовки. Фотографії, фрази, миттєвості — усе летіло в стрічку. І, зізнаюся, я пишалася тими півтори тисячами читачів, що зібралися довкола моїх історій.
А потім життя зробило крутий поворот: університет, переїзд в місто, окреме життя без батьків, нові стосунки (тоді якраз почалися стосунки із моїм тепер вже нареченим). Часу на блог просто не залишилося, і він поступово згас.
Але любов до самого процесу — писати, ділитися, ловити момент — нікуди не поділася. І зараз, коли я повернулася до блогерства, відчуваю ту саму теплу ностальгію за підлітковими буднями, що тоді лягали в рядки мого Tumblr.
Кажуть, усе, що стається, веде нас у кращий бік. Я в це щиро вірю. Бажаю й вам знаходити радість у кожному етапі свого життя — і жити своє найкраще «зараз» ✨
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати