Всю ніч ми з Артою надолужуємо пропущене за тиждень і засинаємо тільки тоді, коли перші промені сонця заглядають у нашу спальню.

Виповзаю з ліжка тільки до сніданку, не поспішаючи спускаюся на перший поверх і стою біля вікна в очікуванні своєї ранкової чашки бадьорого напою.

— Діти, — чую голос Арти, — ви не бачили Каріона?

Тут же напружуюся, прислухаючись.

— Я не бачив його, — відповідає Кріт.

— І я — не бачив, — приєднується Кас.

— Я бачила у вікно, Каріон рано встав, вийшов у двір і обернувся. А потім спробував злетіти. Але в нього нічого не вийшло, і він просто пішов по дорозі, — каже Ольбія.

Так, втік, значить. Гарчу я, частково обертаючись.

— Почекай, Остере, — зупиняє мене Арта, відчувши мій настрій. — Може, він просто вирішив навчитися літати…

— І пішов брати розгін? — скептично коментую припущення дружини. — Нічого, я розберуся. Коли його спіймаю.

"ІМПЕРСЬКИЙ ЗНАЙДА"

Оновлення щодня о 00:00!