Знаєте, мені іноді здається, що я найгірший автор, який тільки може бути на букнет... Я почала писати книгу "До того, як зникне літо", а тепер просто не можу продовжити її... Мені дуже соромно перд моїми читачами, бо це ж не перший раз так :( Разів три я просто без попередження видаляла книги, що були на стадії початку писання. Мені соромно, але я нічого не можу поробити. В мене відсутня дисципліна і т.п. Як тільки я відчуваю апатію до книги, я відразу кидаю її і не хочу навіть дивиться. Так буде і з цією.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРозумію вас, кожен автор гадаю стикався з такою проблемою, не засмучуйтесь, можливо вам потрібен якісний відпочинок?) А щоб бути відповідальнішим перед читачам, можете почати поступово викладати розділи на Букнет, коли вже повністю книга буде завершена, тоді ваші читачі зможуть отримтаи історію повністю
О ви не одна така. В мене теж купа незавершених, заморожених, а ще скритих на сайті книг:( як з цим справлятися не знаю. Теж на початку такИй запал до написання а потім в моменті його губиш.
У мене таке стабільно трапляється. Сам не знаю чому. Може, просто тексти в певний момент виконують свою місію і просто так тримати їх немає сенсу.
Нічого не бачу поганого в тому, щоб не продовжувати книгу, можете її залишити до кращих часів. У мене є книга, яку я не продовжую уже пів року і не видаляю, надіюся знайду натхнення і для неї.
Тому, просто відпустіть ситуацію... Нічого страшного не сталося – всі ми люди.
Кетрін Сі, Прошу❤️
У вас купа завершених книжок, ви можете витримати напругу написання. Може не з цією історією, але можете. У вас вже був досвід. І приходьте до мене на супровід. Це психологічна причина "не дотискати". Потримаю вас за руку ❤️❤️❤️
Кетрін Сі, ❤️❤️❤️
Я починаю публікувати книжку коли вже написана хоча б половина , це допомагає мені не перегоріти до цієї історії . Бо я дуже боюсь що раптово втрачу натхнення . Подумайте з чим саме звʼязана ваша втрата цікавості до твору ? Мені допомогла повна зміна сюжету . Я закінчила одну частину раптовим хепі-ендом , тоді додала втручання інших героїв і тяжку розлуку з коханим . І почала описувати подальші події вже ніби то через шість років . Історія заграла новими фарбами , вона змінилась до неврізнаваності , і стала знову цікавою для мене .
Насправді це поширена проблема. Хоч я новачок, але вже встигла це пережити. Нещодавно зрозуміла, що саме в такі моменти вже зароджується щось нове всередині себе. Нова історія та натхнення на щось інше. Може прийде час і ви повернетесь до того, з чого почали. Дайте собі час перезавантажитись і все буде добре ❤️❤️❤️
Катрін Ейснер, Дякую вам ♡♡♡
Можливо, спробувати написати спочатку коротку історію, потім наступну більшу?
Кетрін Сі, А ще коли історія захоплює, то її хочеться писати далі. А якщо інтерес втрутився, то можна на якийсь час її відкласти. Багато авторів з таким стикаються і тут нічого соромитися.
Зате який чесний автор. А я не можу собі такого дозволити. Я та людина, яка з температурою під 40 приходить на роботу.
Жертвуючи собою. Бажаю вам натхнення ❤️
Світлана Романюк, Йой, оце ви точно відповідальна!
Дякую ♡
Схоже, це з усіма трапляється... А як Ви виходите з таких криз?
Мирося Мудрик, Ніяк :) Просто ігнорує, а потім з часом якось само проходить
Ай яй яй, ну не годиться так ))))
Ну та нічого смертельного в тому нема. Голоне "не піднімати лапки"... Всяке в юдей буває. Пізніше допишеться. Хоча краще викладати твір як вже маєш готовий. По собі знаю. Бо потім десь щось...
Руслан Баркалов, Дякую вам за підтримку ♡♡♡
Так, я тепер розумію авторів, що спочатку пишуть, а потім публікують вже повннаписаний твір
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати