Новий розділ Мідний серпанок. Хтось ще пам'ятає ту дивну сову, що навідувала Альберта у снах?) Здається вона знайшла те, що він шукав. Попереду на вас чекає історія кохання найбільш нерівної пари цієї книжки))

Він уже й забув, коли востаннє їв таку смачну вечерю. Каша танула в роті, залишаючи по собі приємний, післясмак. Хотілося підняти тарілку й вилизати до останньої краплі, але він не наважився це робити перед нею. 

Але ж наскільки смачно… Порівняно з цією стравою вся їжа палацу здавалася прісною.

Раптом стукіт у двері змусив його здригнутися. Альберт рвучко повернув голову. На порозі стояв чоловік років сорока на вигляд, у дорожньому плащі, з сумкою через плече.

— Привіт. — озвався той, і майже одразу помітив гостя. — О-о-о… у нас гості?