Кажуть, що середня людина робить понад 20 тисяч вдихів і видихів щодня. Але ніхто з нас не знає, який із них буде останнім. Ми звикли до кисню так само, як до ранкового світла — не замислюємося, що колись воно урветься.

А тепер уявіть: вам залишилося рівно сто подихів.

Не більше. Не менше.

Що ви зробите?

Зателефонуєте тому, кого давно не чули?

Попросите пробачення?

А, може, згадаєте всі гріхи, які так і не встигли замолити?

А тепер — страшніше.

Уявіть, що рахунок ведете не ви.

Хтось чи щось у темряві рахує кожен ваш подих, чекаючи моменту, коли цифра дійде до нуля.

Ви відчуваєте цей шепіт за спиною, цей холод, коли в кімнаті наче поменшало повітря. І вам хочеться затримати дихання, аби обдурити невидимого спостерігача… але хіба смерть можна обдурити?

Цей страх — справжній, і він дихає поруч.

Саме про нього — моя книга «Збірка: Сто подихів». Це моторошні історії про крихкість життя, про темряву, що приходить без стуку, і про останній вдих, який завжди настає несподівано.

Ви готові порахувати свої?

Саме сьогодні вийшла нова історія, яка не залишить вас байдужими❤️❤️❤️