Привіт, мої любі.
Я вам ще тут понабридаю і дам анонс на розділ, який вийде сьогодні опівночі.
— Навіщо ти знімаєш взуття? — його брови лізуть на лоба, а сині очі округляються.
Я випростовуюся й знизую плечима. Ніяк не можу звикнути, що вони тут не роззуваються.
Він дивиться на мене в очікуванні, склавши руки на грудях.
— У нас в Україні заведено роззуватися, коли приходиш з вулиці додому, — пояснюю я і все ж скидаю чоботи.
— Навіщо? — дивується Картер.
— Щоб не тягти бруд в хату. У нас ніхто не миє вулиці, та й асфальт часто бажає кращого.
— Що? — Картер злегка морщить лоба.
— Багнюки на вулиці повно, — кажу я. — Не зважай. Ми ж не про взуття прийшли поговорити.
— Так, ти права. Не про багнюку, — він якийсь час уважно дивиться на мене, а потім знову торкається моєї спини. А я знову відчуваю, як від його дотику мʼязи спини напружуються і від долоні розповзаються мурашки.
А хто в моїх соц мережах, може подивитися там візуалізації і ще один шматочок розділу.
Підписуйтесь :-)
Авторський Телеграм, щоб не пропустити анонси, знайомство з героями та розіграші промокодів.
Також підписуйтеся на сторінку Букнет, щоб не пропускати оновлення.
Мої соц. мережі:
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу да, як не був в Україні то не зрозуміє нашо те взуття знімати
Юлія Пєльт, Ага, а школи ще й перезувне треба носити )))
Ох ти ж ніфіга собі! Скільки всього я пропустила, поки шмарклі розмазувала))) То Мія вже з Картером роззувається?) Треба йти читати)))
Мілена Фокс, Ну, спершу тапки зняти, а там і до білизни діло дійде ;-) Розділів так через 10)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати