Маленький майбутній фрагмент № 2.

     Вітаннячка!

Розділи також будуть і від головного героя, тобто подвоєнне POV, я люблю таке в книгах, тому також вирішила - писати в такому стилі. Розділи від чоловіка мені легше йдуть, але те, що виходить назовню, змушує моє серце зжиматись від болю та страху, герої йдуть скрізь моє тіло, мою свідомість, я відчуваю все те, що відчувають вони...


Десь на днях я познайомлю вас, дорогі колеги та читачі з героями книги. А тепер, маленький фрагмент.

     
Але підступний голос всередині, ще живий, і я не хочу, їй зробити боляче, те ким я є, достатньо, щоб зробити крок назад. Спостерігати, здалеку на свого гріховного янгола — це все, на що я спроможний.

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Джоанна Вейн
14.09.2025, 20:21:38

Мені так сподобалась ваша цитата❤️

Мара Кенфес
15.09.2025, 06:28:11

Джоанна Вейн, Дякую ☺️

avatar
Анна Лір
14.09.2025, 17:45:23

♥️♥️♥️

Мара Кенфес
15.09.2025, 06:27:59

Анна Лір, ❤️✨

Успіхів)

Мара Кенфес
14.09.2025, 18:12:35

Ірина Пархоменко, дякую)

Пишите від першої особи?
Я якось подібний стиль не дуе люблю. Хоча це краще розкриває персонажів.

Мара Кенфес
14.09.2025, 17:47:15

Катерина Винокурова, Мені краще йде такий стиль. Та книги переважно читаю від першої особи.
Так, на мою думку, такий стиль краще розвиває персонажа)

Інші блоги
Змінила жанр книги
Пишучи «Сталь та Полин», я в якийсь момент зловила себе на дивній думці: називати цю історію «любовним романом» — ніби трохи нечесно. Бо коли я тільки починала, це і справді була історія про заборонене кохання.
3 побачення Джима
Скільки побачень потрібно, щоб між вами справді «заіскрило»? Кажуть, існує магічна цифра три. Вона звучить як золотий стандарт, як той самий переломний момент, після якого все стає зрозумілим. Але що, як реальність
Візуал + спойлер Вітер та магія
Трохи спойлеру до наступного розділу: Алія йшла повільно, майже навпомацки. Очі вже звикли до зеленкуватого світла, але воно все одно викривлювалося, ламалося на нерівних поверхнях стін. Світні зелені прожилки
Не всім ця новина сподобалася...
— Заходь, Гришаню, заходь. Розташовуйся! — радісно вітаю друга, коли він заходить до мого кабінету. Можливо, занадто радісно. Переграю? Назаренко дивиться на мене підозріло, трохи примружившись, наче прицілюючись,
100 фактів про мене щодня. День перший.
Вітаю, мої неперевершені ♥ Я тут подумала, що постійно роблю блоги про свої книги та творчість, але за всім цим стоїть жива людина. Тобто я. 100 фактів про мене як творчу особистість щодня. День перший. Перше
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше