23 серпня я почала постити свою книгу на сайті. І дещо таки змінилось в момент, коли мою писанину побачили інші люди. Це вже стало не просто хоббі і писання в стіл в очікуванні чогось кращого і якогось там примарного майбутнього. Це стало реальністю... Я більше не пишу в стіл. Неймовірна вдячна КсюБадб, яка таки змогла мене змотивувати не мріяти, а діяти. 

Я публікую глави щодня або через день і мені лишилось трошки більше 100 тисяч символів до повноцінної книги. Вважай дві треті написано менше, ніж за місяць. Такими темпами, я випишусь, вироблю свій стиль, знайду, що мені більше подобається писати і тд. За цей час на мене підписалось 70 людей і я їм неймовірно вдячна! Так само кожному, хто додав мою книгу до себе в бібліотеку. Для мене це величезна радість))

Весь час думаю про те, як 3-5 років тому, було легше набирати аудиторію будь-де в соцмережах. Час минає швидко, світ летить з шаленою швидкістю і якби я раніше почала проявлятись і іти до своєї мети, то результати були б колосальними. Будучи молодим і без родини - багато що дається легше. Але, моя історія мала бути такою. Багато жінок письменниць стали такими лише завдяки своєму декрету. Здається, я одна із них. 

Якщо вам подобається моя творчість, то у вас є можливість слідкувати за мною і в соцмережах.

Телеграм канал з моєю книгою: Тут анонси, новинки, обговорення

Також я доволі активно веду свій інстаграм: Моє реальне життя тут

Будемо дружити)
До речі, я маю декілька вільних книг, в телеграмі можете переглянути. Розхаращую свою бібліотеку. Тому, якщо комусь потрібно, пишіть. 

Всіх обіймаю, Ваша Джо.