Новий розділ)

Уривочок з Відродженої Династії, й буду старатись повертатись до вас частіше)

Різко підводжусь, і тіло миттєво напружується, як струна.

– Що сталося? – шепочу тривожно.

Але Марк зупиняє мене легким жестом руки й прикладає палець до губ. Його очі – серйозні та тривожні. Він майже не дихає.

– В будинку хтось є. – каже тихо, ледве чутно. Голос його напружений, але контрольований. – Чув кроки в коридорі. Я спочатку подумав, що це ти... але коли побачив, що ти тут, – він кидає погляд на вікно, – ми не можемо ризикувати.

Серце стискається. Кров починає гудіти у вухах. Інстинктивно кладу руку на Соломійчину ніжку, ніби перевіряючи, чи вона справді тут, зі мною.

– Через вікно. Я перевірю хто це.

– Марк...

– Я тільки гляну. Я вами ризикувати зараз не буду. Давай. – він підштовшує мене до вікна. 

Моя шкіра вкривається мурашками, але я всерівно тихо крокую. І з кожним кроком до вікна я відчуваю, як усе моє тіло перетворюється на напружений нерв.

Перелізаю через вікно й Марк обережно простягає мені Соломійку, загорнуту в ковдру. 

– Йди в ту сторону і сховайся десь. Я за тобою прийду. – каже він тихо, але твердо.