Аромати ладану й сандалу заповнювали повітря, приглушуючи інші запахи — навіть вогкості, що завжди йшла від підземних коридорів. І саме звідти тепер вивели дві постаті.

Ясміна й Фаріс ішли повільно, у супроводі чотирьох озброєних вартових. На них не було кайданів, але положення зброї не залишало сумнівів в тому, що робити різких рухів не варто.

Ясміна тримала голову високо, темне волосся було зібране в тугий вузол, сірі очі горіли холодним викликом. Фаріс ішов рівно, з тією ж непохитною поставою, що й колись. Його стурбований погляд ковзнув до Каміля, зупинився на нашийнику з рунами і застиг.

Каміль сіпнувся, за звичкою потягнувшись руками до скронь, але зупинився на півшляху, усвідомивши безкорисність цих дій.

— Ви його пробудили… — відсторонено промовила Ясміна, ні до кого особливо не звертаючись.

Передостання глава першої частини історії

вже на сайті! Час розкривати секрети

і роздавати "винагороди"...

Хто які заслужив.

Дякую, що читаєте!

З любов'ю ❤ Ваша Чарівна Мрія