Прода і знижка

Привіт вам. Прода на книгу  — “Твоя солодка правда” на сайті. Наступна теж опівночі. 

 

— Чому ти шкодуєш її серце більше за власне? — запитала його, пронизуючи поглядом край сонця, яке пробиралося крізь дерева. Чомусь було так боляче, що хотілося плакати. — Невже немає жодних доказів...? 

 

— Це вже в минулому, Рей, — почулося на тому кінці. — Я не хочу жити ним. Не хочу знову й знову повертатися до нього. 

 

— Ти тому й повертаєшся до нього, бо не відпустив його. Вона досі повертається до нього, бо не може відпустити. Ви обидва застрягли в цій клітці і вперто тримаєтесь за грати, замість того щоб зробити крок на зустріч один до одного й нарешті відпустити це. 

 

AD_4nXfjT7voiED7oRCkXJDZvm6KE4ETmzHTnWrsYXBkN3GN8gGEL71hnLVECKaw9JHW0HhMwZkMvMeIgHGZ17yte_Xz8U7-wKrgIhWDVVhtVA4y7xkj6F3rS92SOgLJh4Bhctzhd5phVg?key=xOPqx3n_bFUPlibjnrbpag

 

Ну і до  “Сонечко для вампіра”. Завтра буде знижка. 

AD_4nXdAScmzwaY6W_t0i1IqPTDMyI1uvexbam-gXYZAyeSvRxvMTgd83uGmX8Oe538RUH_bu8E1GCsPcoM8-KcuQTLlF55vJ9iCPHk-Jwok-h5LC-l1wf4oj8ouJOi97-8F3a6h5JiKeQ?key=xOPqx3n_bFUPlibjnrbpag

 

Подумки перехрестившись та помолившись всім богам, яких тільки знала, я підійшла до сходинок і завмерла. Знизу здавалося, ніби це був шлях на небеса. Але після п'ятого поверху, я зрозуміла, що то був таки шлях в саме пекло. Справжнісіньке інферно для грішників, якими виявилися люди, записані на зустріч до психолога.

Вони підіймалися разом зі мною, обливаючись потом, відбірною лайкою та спогадами про свої проблеми. Їх нещасні голоси було чудово чутно через гарну акустику. Вони переповнювались стражданням та переосмисленням. А от голоси тих відвідувачів, які вже спускалися, звучали зовсім інакше — щасливо. Чи то від того, що психолог їм дійсно допоміг, чи то від того, що скоро опиняться вдома.

— Містере Ран! — почулося луною, коли я була на десятому. — Ви забули в мене свій гаманець!

— Хай буде у вас! Я за ним не вернусь! — переклинило когось, хто так спішив, що аж захлинався повітрям.

— Але ж тут фото вашої колишньої дружини, яку ви не могли викинути з голови! — знущався психолог, благаючи пацієнта забрати цінну річ. — Поверніться!

— Я на сьомому поверсі! — гаркав чоловік, цибаючи по сходинках як кінь. — Не так сильно я вже про неї  думав, щоб повертатися на двадцять другий!

— Але ж ви казали, що спати не можете без неї! — відверто знущався лікар. 

— Завдяки вашій терапії, я найближчі дні спатиму як немовля! — відгаркувався нещасний грішник. — Фізичне навантаження дійсно лікує всі проблеми! Ви мали рацію!

— А може вам ще назначити додатковий візит? — задумливо тягнув хтось зверху. — Скажімо на завтра? А то ви казали, що вас не відпускають думки про її повернення після зради. Сходите ще раз до мене, повернете.

— Що ви! — нервово протараторив чоловік. — Зраду не можна пробачати! І повертати колишніх теж небезпечно! Як мінімум кріпатурою, після якої ноги хочеться відірвати і лишити на поличці!




 

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дієз Алго
13.09.2025, 10:10:19

Ха-ха, гарна терапія))

Інші блоги
☀️ С.Т.К ❀. Шляхи розходяться
– Ну що ж… прощавай, Дзене, – зімкнувши руки в замок та несміливо дивлячись спідлоба, промовила травниця. – З тобою було… цікаво. Навіть попри те, що моментами кортіло тебе прибити й закопати. Гм… не думала,
А як лаються ваші герої?
Вітаю, моі любі! У процесі написання історій зловила себе на думці, що я часто вживаю нецензурну лайку. Та ж біс. Вона доволі одноманітна та однобока і тому часто повторяється. Сьогодні прийшла до вас з проханням про
Візуал до "Амулету Серця"
В мене назбиралося багатенько ілюстрацій до "Амулету Серця", в телеграмі публікую його регулярно, а до блогу постійно руки не доходять. Виправляюсь. :) Та сама кузина Амелії — Офелія. Прийшла, щоб пожалітися
"Шлях до серця короля" сьогодні зі знижкою!
Друзі, сьогодні до вашої уваги ЗНИЖКИ НА ЛЮБОВНЕ ФЕНТЕЗІ. Придбайте цікаву книгу дешевше! Шлях до серця короля" - 15% Магія короля Альтаїра здатна знищити все — і врятувати його може лише музика Арії. Він дав
Феномен Леся Подерв’янського (неопубліковане)
Трансформація українського культурного простору протягом останніх десятиліть демонструє унікальну динаміку переходу від постколоніальної травми до впевненого самоствердження через сміхову культуру та радикальну деконструкцію
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше