Чи було у вас так, що ви перегоріли до історії?

У мене, видно, саме так. Я почала історію, яка мене захопила: вперше я бачила її від початку до самого кінця. Але з часом я перестала її відчувати.

Про що я? Про те, що відкриваю чернетку і не можу змусити себе написати навіть один абзац.

Я думала над цим і прийшла до висновку: зараз темп мого життя не відповідає настрою цієї книги. Це та історія, у яку потрібно занурюватися повністю, відчути її, прожити. Тому я вирішила відкласти її написання до того моменту, коли зможу цілком і повністю належати лише їй.

Наразі я активно пишу Купи собі професора. Насправді в мене навіть немає вибору, бо в цієї історії з’явилася фанатка — і це мене дуже тішить.)))) Вона дарує мені наснагу писати далі, за що я їй надзвичайно вдячна.))))

Після цього я планую повернутися до роботи над містичним детективом Кинджал. Я заручилася підтримкою історика, яка допоможе зробити історію більш правдоподібною.Дякую))))

І хочу подякувати кожному читачеві, хто звернув увагу на мої книги. Вони всі різні — за жанрами, подачею, стилями. Я думала, що просто шукаю свій стиль, але, видно, мій стиль — це  записувати те, що нашіптує мені муза.

15 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Руслан Баркалов
13.09.2025, 11:54:27

Напевне це нормлаьно. Ти відходиш від емоцій і тоді вже провжуєш обдумуючи

Еларен Веш
13.09.2025, 11:55:26

Руслан Баркалов, ♥️♥️♥️

Ну мене таке було. Книга полежала якийсь час і ось її мить настала))
Може требе трішки відпочити?))

Еларен Веш
12.09.2025, 20:43:25

Катерина Винокурова, Певно маєте рацію,багато навалилося .

avatar
Зенгін Грід
12.09.2025, 18:06:59

Отак відразу і не скажеш, деколи книга повинна пройти випробування часом) У мене було і таке, що перегоріла і закинула. А з іншою історією навпаки - дала собі від неї відпочити, а потім повернулася до написання з подвійним натхненням))

Еларен Веш
12.09.2025, 20:42:46

Зенгін Грід, Так багато авторів видно,проходят через це)

avatar
Юлій Череп
12.09.2025, 17:54:48

Один з творів не дописаний в мене вже десятий рік. Повертаюся іноді раз на рік, іноді навіть рідше. Але точно хочу колись дописати його :)

Еларен Веш
12.09.2025, 20:41:34

Юлій Череп, Ого .юце дійсно великий термін

avatar
Сергіель Краель
12.09.2025, 11:06:28

Бувало! І це дуже бісить)
Але, не здаємося, рухаємося далі.

Показати 2 відповіді
Сергіель Краель
12.09.2025, 12:42:32

Elaren Vash, Точно)

avatar
Белла Ісфрелла
12.09.2025, 10:44:22

Назва трохи насторожила. Рада, що Пак Чхольхо залишається з нами:))

Еларен Веш
12.09.2025, 11:58:23

Белла Ісфрелла, Дякую ,що читаєте)

avatar
Жанет Девлін
12.09.2025, 08:05:20

Фанатка, дуже щаслива, що муза не покидає тебе, хоча б з цією книгою... Просто вона не може нашіптувати розриваючись на іншу сцену. Зараз вона, як романтична інтрига любові)))) І тому примхлива, бо не хоче переключатися на детектив... Але коли вже не потрібно буде розриватися, я впевнена, що муза почне тоді нашіптувати, що потрібно і іншим книгам... Зараз, удачі і наснаги. Дякую за професора, це справді дуже феєрична книга...

Показати 3 відповіді
Еларен Веш
12.09.2025, 10:41:09

Жанет Девлін, Це приємне зобов'язання,писати не лише для себе ,а й для когось)

avatar
Лірія Маєр
12.09.2025, 09:55:59

Значить всьому свій час))
І тей твір згодом зазвучить новими нотами, словами та історією))

Еларен Веш
12.09.2025, 10:40:19

Лірія Маєр, Я теж так думаю)

avatar
Ася Рей
12.09.2025, 08:30:35

Дуже знайоме відчуття! Дякую, що поділилися, це справді допомагає. Ідея відкласти історію, щоб зануритися в неї повністю, дуже мудра. Нехай ваша муза вас не залишає, а ми з нетерпінням чекатимемо на продовження! Успіхів з "Купи собі професора"!♥️(⁠人⁠ ⁠•͈⁠ᴗ⁠•͈⁠)

Показати 2 відповіді
Ася Рей
12.09.2025, 09:57:49

Elaren Vash, Дякую! Успіхів усім нам!

avatar
Чарівна Мрія
12.09.2025, 08:40:39

В половині випадків)
Натхнення біжить швидше, ніж я пишу. Але завжди важливо закінчити історію)

Показати 2 відповіді
Чарівна Мрія
12.09.2025, 09:29:13

Elaren Vash, Я поділилась своїм принципом, а ви розробляйте власні)))
А ще мене мотивують читачі) Хай там після кожного оновлення по 15 переглядів (як було на початку), але мене мотивувало розуміння, що є люди, які чекають продовження)

avatar
Ромул Шерідан
12.09.2025, 08:28:29

Це Ви не перегорілі, а перемклися на іншу. Бо пишете дві одразу. Тож не переймайтеся)))

Еларен Веш
12.09.2025, 08:51:41

Romul Sheridan, Можливо,а можливо мій розум навмисне відложує її написання,бо вона емоційно не важка.

Теж мала таку ситуацію нещодавно з книгою. Писала її більше року, але згодом почала все частіше відкладати її аж поки не сказала собі, що все, не маю бажання писати. Немає бажання писати саме тут книгу.
Однак таке трапляється

Еларен Веш
12.09.2025, 08:48:17

Демон у капелюсі, Можливо,ви до неї ще повернетеся з палкішим натхненням)

avatar
Vladyslav Derda
12.09.2025, 07:48:39

Таке часто буває) це зворотна реальність

Еларен Веш
12.09.2025, 08:47:07

Vladyslav Derda, Маєте рацію)

avatar
Марина Мелтон
12.09.2025, 07:48:02

Все може бути. Ми вкладаємося в наші історії з часточкою душі та своєї енергії. Тому важливо, що ми відчуваємо на даному етапі. І це цілком нормально, якщо сюжкт "не йде".

Еларен Веш
12.09.2025, 08:46:09

Марина Мелтон, Я сподіваюся,що кожна моя історія буде дописана)

avatar
Мара Кенфес
12.09.2025, 07:21:14

Також таке було)
Бо мені більше до душі стала історія над якою я зараз активно працюю

Еларен Веш
12.09.2025, 07:23:24

Мара Кенфес, Можливо, вона просто чекає свого часу)

Інші блоги
Книга тимчасово прихована
Друзі... Не думала, що скажу це, але мені почали писати читачі, що не бачать книги "Блекаут". Це довгоочікувана новинка і книга про наші реалії. В мене є блоги про неї, можете почитати, якщо цікаво. Це не є пропаганда/збори/подробні
Народити в 17 не вирок?
У сьогоднішньому оновленні "Загублених у вічності" читач знайомиться з Вікою, мамою Марти.
Знову товар
Ча-ер виріс у «квітковому домі», де живими квітами були люди — юнаки та дівчата з лотосовими ніжками. Заради витонченої естетики їм змалечку бинтували стопи, ламаючи кістки та зминаючи пальці. Це було болісне перетворення
Трохи сполеру до 5 глави))))
Я досі пам’ятаю як ми сміялися тоді. Артем робив мені чаї, щоб полегшити біль, а я малювала дизайн його кімнати. Нам було добре разом. Кожен день. До того моменту. Поки я не почала навчатися. Артем навчався у другу зміну,
А що для вас найінтригуюче в книгах? ✨
Іноді ловлю себе на думці, що ми всі читаємо з різних причин. Комусь важливий сюжет — швидкий, напружений, з поворотами. Комусь — персонажі, які ніби сходять зі сторінок і починають жити поруч. А хтось шукає атмосферу:
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше