Нікому не дозволяється лизати мою жінку!

Мені добре видно, що саме робить Арта. І я відчуваю біль Каріона, хоча ментального зв’язку в нас усе ще немає. Намагаюся допомогти йому перенести всі ці неприємні маніпуляції, відтягуючи все, що можна, на себе.

Арта швидко закінчує чистити рани й замазує хвіст зеленого товстим шаром густої мазі.

— Постарайся не ворушити хвостом зайвий раз. Як тільки почнеться регенерація, усе загоїться за пару годин. Але й зараз уже не повинно бути сильно боляче.

Каріон схвально мурчить і навіть висовує язик, щоб вдячно лизнути Арту, але, помітивши мій незадоволений погляд, одразу зупиняє свій порив. Розумний! Здогадався, що нікому не дозволяється лизати мою жінку!

"ІМПЕРСЬКИЙ ЗНАЙДА"

Оновлення щодня о 00:00!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Olexandra Novatska
10.09.2025, 04:25:44

Ой, посміялася з заголовку))
Ото не треба лізти чужу жінку!)) ❤️ ❤️ ❤️

avatar
lanachak
09.09.2025, 20:42:16

Ох Остер Остер , власник від гребеня на голові до кінчика хвоста))) . Як добре що Арта допомогла хлопчикові.

avatar
Наталія Діжурко
09.09.2025, 20:36:54

Живий і вже лікують! Але до Арти ні лапою, ні язиком - зась!

Анна Лященко
09.09.2025, 20:40:46

Наталія Діжурко, Та хто ж дозволить!
Дякую!

❤️❤️❤️

Анна Лященко
09.09.2025, 20:40:03

Світлана Романюк, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Спойлер і візуал до "Руденької" ♥︎
Любі, привіт! Сподіваюсь, ви читали оновлення про Денчика і Олесю?;) Бо, якщо ні, багато втратили, хіххі)) Прийшла зі спойлером того, що на нас чекає опівночі!♥︎♥︎♥︎ — Ви сьогодні залишитесь? —
Привіт, друзі! Маю новину.
Привіт, друзі! Маю для вас чудову новину — щойно опубліковано 18-й розділ! ❤️ І знаєте що? Це сталося! Нарешті! Пам'ятаєте, як усю попередню історію вони тільки й робили, що перетиналися поглядами, стримували
Моя перша книга й історія, яка нарешті оживає...
Привіт, мої любі читачі! Хочу відверто зізнатися: «Анатомія холоду» — це мій дебютний дарк роман. Публікувати свою першу історію на широкий загал — це завжди хвилююче. Але бажання поділитися цим світом, складними
Сни та реальність ✩
Мене нудило, а голова розколювалася, ніби її роздирав на частини лісовий ругару. Кишківник вивертало, я був за пів кроку від того, щоб познайомити навколишній світ із моїм внутрішнім. — Був дурнем, ним і залишився,
візуал
До книги Щоденник служниці Ми піднімались вузькою стежиною. Під кінець мені навіть ноги почали боліти, зате як красиво там, на вершині! З висоти видно червоні дахи будинків сусіднього хутору, а далі – такий густий
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше