Але ж я не можу не поїхати

Телефон дзвонить, як завжди, невчасно. Кидаю погляд на екран: Кіра! 

Дідько!! Приймаю дзвінок прямо в конференц-залі посеред наради. Хто знає, коли вона наступного разу подзвонить, якщо я зараз відхилю дзвінок.

— Семененко! — відповідаю я, не стримуючи злості. Я ж прекрасно розумію, як зреагує мій організм на її голос!

— Кіра… — у тон мені відповідає жінка.

— Я знаю. Говори по суті, у мене важлива нарада.

— О, як ми заговорили?! Здивував… Чекаю на тебе о 22.00. у твоєму «улюбленому» мотелі. Не запізнюйся. У мене сьогодні поганий настрій!

— У мене теж… — відповідаю їй і вимикаюся. Чорт! Але ж я не можу не поїхати… Не витримаю більше невідомості. Та, що гріха таїти, я хочу цю жінку! І ніякі усамітнення в душі мені не допомагають…

"ВДАЙ З СЕБЕ МОГО ЧОЛОВІКА"

Оновлення о 00:00!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Чарівна Мрія
09.09.2025, 07:57:29

Сподіваюсь, їм все-таки вистачить витримки на розмову) А не тільки на те, що вони зазвичай на цих зустрічах роблять)))

Анна Лященко
09.09.2025, 19:28:18

Чарівна Мрія, Зазвичай вони не задля розмов зустрічаються))
Дякую!

avatar
Olexandra Novatska
09.09.2025, 04:02:54

Ден повинен все прояснити з Кірою!

Анна Лященко
09.09.2025, 19:27:26

Olexandra Novatska, Пора вже. Але це від Кіри залежить...
Дякую!

avatar
Марина Моргун
08.09.2025, 23:48:41

Терпіння не входить у перелік чеснот Дена. Вже заведений, ще крапелька - і знову наробить дурниць. Гарячковість поганий порадник.... Але ж сам себе загнав у капкан. А варто було б лише трішки включити мозок, згадати дивні "збіги"... Та ще мабуть не натанцювався на граблях, не всі образи виплеснув, і не пройшов сім кіл власного аду.

Анна Лященко
09.09.2025, 00:05:42

Марина Моргун, Ви доволі точно описали все що чекає на Дена найближчим часом))
Дякую!

avatar
Оксана Морус
08.09.2025, 23:16:40

Невже...Дозріла...
І що,чекати відвертої розмови???

Анна Лященко
08.09.2025, 23:22:50

Оксана Морус, Можливо... Пора б вже!
Дякую!

Інші блоги
Вечірні теревені ❤️
Вже дуже давно ловлю себе на максимально дивній ситуації. До мене приходить натхнення приблизно після кількох днів повного відпочинку і, можливо, навіть деградації (не виходячи на вулицю, не спілкуючись ні з ким). От просто
Буктрейлер до 1 частини "Впусти мене у своє серце"
Вперше роблю картинку з посиланням на відео, якщо що не засуджуйте. Намагалась, як могла. Запрошую до перегляду:)
Про деякі речі які складно писати.
Вивчаю потроху деякі аспекти письменницького ремесла. І останнім часом доволі складно писати, тому що опрацьовую певну техніку і думаю над нею. Майстерність автора проявляється не в тому, щоб пояснювати та розжовувати,
НІ! НІ! І Ще Раз НІ!
А цій знижці - так!) Іспит для ректора - Якщо боїшся, так і скажи, - зелені очі звужуються, грайливо поглядають на мене. - Не дочекаєшся! — От чорт! Знає на що тиснути, адже я ніколи не дам задній хід, тільки повний вперед! -
Аліна лютує...
​Вітаю, любі мої букнетівці!❤️ Запрошую до оновлення: Аліна з'являється на сходах із дитиною на руках. У мене очі лізуть на лоб! Не можу відірвати погляду від немовляти, щоб подивитися в очі матері. Але ковтаю і видихаю... ​—
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше