1. Мене звати Джоанна. 

Такий собі факт, скажете ви. Але як людина, народжена в 1996 році, в ті часи це імʼя викликало у дітей  забагато емоцій, і часто, негативних. Тому я ненавиділа своє імʼя досить довгий період. Але коли знадобився псевдонім до книги - воно вдало знадобилось. З цього витікають наступні факти.

2. Псевдонім зʼявився просто в один момент перебирання різних англійських слів до не менш іноземного імʼя. Для авторки дарк-книжок - те, що треба. Joanna Vein. Ух. Хтось хоче видати мою книгу англійською, бо я вже готова? 

3. Я довгий час захоплююсь астрологією: переважно натальна астрологія. Де шукати грошей в житті, яке ваше призначення, як і де зустріти чоловіка, яка сумісність з партнером - все до мене. Також я майстер духовних практик - цвяхостояння і Рапе. Люблю колупатись в собі і допомагати іншим краще зрозуміти себе. Я не "відлетівша просвітльонна", але іноді, щоб повірити в себе, побачити свій потенціал і силу - достатньо поглянути на зорі. 

4. Я досить довгий період життя страждала на рхп, постійно худла, набирала, скидала, і так по колу. 
звідси витікає ще один факт - не прийняття власного тіла. Але я над цим постійно працюю. І сам факт, що я більше не відчуваю провину за те, що просто їм - досягнення для мене. Таке ж як і те, що я можу не доїдати іжу, якщо не хочу. 

5. Я заміжня і мама сина. Моя дитина була запланована, але вийшла вона в перший же цикл спроб, тому в мене було відчуття, що я не достатньо готова. Та все ж мій син врятував мене від важкого трудоголізму в якому я загубила себе. З чоловіком ми почали жити разом рівно через 1.5 місяці спілкування і буквально декількох побачень і ось ми вже 7 років разом. Іноді, не віриться і стає дико, що  минуло так багато років.

6. Я пройшла етап важкої післяпологової депресії, де вже думки доходили не в ту сторону. Дуже важкі пологи, на яких я ледь вижила, як і моя дитина, яка була 3 тижні в реанімації. Зараз з нами все добре і ми здорові. Але тільки після 2х років після пологів я знову почала себе більш-менш відчувати собою. Тому я відчуваю легку дольку агресії, коли мене питають "коли за другим?" А я може б і хотіла піти за другим, точніше, за другою, але мені довсирачки страшно, як і чоловіку, який теж був на пологах. 

7. Жанр дарк-роману потрапив до мене випадково. Я просто побачила, як всі хейтять "Переслідування Аделіни" і вирішила прочитати. Зараз же - чим більше тригерів має книга, тим цікавіше, здається, буде зміст. Можливо, я крейзі. Але нас тут таких багацько, правда? 

8. Я три роки була в терапії і пила антидепресанти. Але витягти з депресивного стану мені допомогло цвяхостояння. А можливо, воно все в системі спрацювало, не знаю. Знаю тільки те, що коли ти дозволяєш собі жити, життя стає кольоровим знову. 

9. Я страждаю на синдром самозванця, відмінниці, мені здається, що я трошки дифіцитарна нарциска і дуже хочу уваги, популярності і зацікавленості в моїй прекрасній персоні. Але так, щоб я ще й усім подобалась. Оце сказанула, правда? А ще я з біса вперта, люблю керувати, бути правою. Та насправді, я просто хочу контролювати все навкруги себе, бо дуже тривожна людина в тому ж числі. Оце розповіла вам і отлягло. Безкоштовна терапія. Кажуть, в мене ще є почуття гумору. Сподіваюсь.

10. Я добра людина. Але часом боюсь це показувати, бо люди сприймають доброту за слабкість. 

Ось такі 10 фактів про мене вийшли. Чомусь, вони здаються сумними. Ви хотіли почути, щось типу "мій улюблений колір"? Якщо так, то червоний. Червоний - то любов. 

дякую, що дочитали аж сюди, цьом.