Принесла вам, мої хороші, маленький спойлер з оновлення в В пошуку побратимів...давно не кидала вам їх)

Лі проявив себе істинним джентльменом і врятував прекрасну леді....як думаєте, можливо він вже знайшов те, що шукав?)

Я лише скривився. Із «гідності» у цього телепня були хіба яйця, та і ті тепер скоріш за все непридатні.

Хлопець спробував підвестися, мабуть, аби знову кинутися на дівчину, та я не дозволив. Моя рука важко впала йому на плече, і я стиснув з усієї сили. Він захлинувся від болю і навіть жалібно заскулив.

— Яка негідна для лорда поведінка, — тихо вимовив я, глибоко вдавлюючи пальці в його м’язи. Потім перевів погляд на дівчину.

Вона стояла злегка тремтячи, щоки палахкотіли, наче маків цвіт.

— Ви… ви все бачили? — прошепотіла вона, ледве зводячи на мене очі.

— І бачив, і чув, — відказав я спокійно. — Хочеш, я викличу його на дуель і позбавлю тебе такого «кавалера»?

Її очі округлилися, рот трохи розтулився, дихання помітно почастішало.

— Ви хочете… одружитися зі мною після всього, що побачили? — вихопилось у неї.

Я мало не захлинувся власними думками. Стоп. Що? Одружитися?