— Це тому ти мене купив?
— Не говори так. Я лише заплатив купцю за допомогу тебе знайти. Ти моя гостя — не рабиня.
— Гостя принца-перевертня, — озвучила думки, тягнучись рукою по велике чорне перо в підставці на столі. — А ти на місяць виєш?
— Ні. — Ларіон здивовано насупив брови.
— Волосся не линяє?
— А мало б? — Він щиро засміявся, хитаючи головою. Знову ця чарівна усмішка. Здалося, наче зовні вийшло сонце. Але це лише відчуття.
Пір’їнка на дотик була така гладенька.
— Не зважай, — відповіла, повернувши перо на місце. — Це з казок.
"Земля Гарантів. Триб часу"
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМилий....зазвичай вони спершу інстиктами думають)))
Іда Нокс, )))
Я ще не дійшла до цього моменту, але я не втрималася і прочитала…))))
Белла Ісфрелла, ☺️❤️❤️❤️
А вони тут усюди не ті. Насправді, перевертні страшні міфічні істоти. Напевно жоден з нас не хотів би з ними зустрітися в житті. Але тут у світі фентезі — вони трохи людяні й дуже милі)))
Дієз Алго, Ага. І у скіфів було. Потім ті змійовики різні. От, вже й ті мужики. Таку невикорінну асоціацію придумали)))
Мілашка☺️☺️☺️
Анжеліка Вереск, ❤️ Цього разу блог без зображення, але можете глянути в попередньому) Там ще й який красень!)
Дійсно дуже милий перевертень...))
Дієз Алго, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати