Додано
07.09.25 17:35:19
Пошуршимо?
Привіт))) пишучи історію ПОДИХ 2 передо мною постало питання: що робити з фіналом? Дати головним героям можливість спробувати побудувати щастя окремо одне від одного чи приректи їх на співіснування поруч одне з одним. Адже, коли книга закінчиться вони уже не зможуть диктувати мені свої правила гри. І вибору у них уже не буде. Вони навіки залишуться разом. Або НЕ разом. Вони раз у раз проживатимуть свою історію, коли читач відкриватиме книгу.
Гадаєте, я надаю видуманим героям надто багато реалістичності?
А якому фіналу у книгах віддаєте первагу ви? Хеппі енд, трагедія чи відкритий фінал?

Євгенія Чернюх
623
відслідковують
Інші блоги
Привіт, любі творчі друзі та читачі! Що ж, Новий рік почався в мене з дводенної відпустки, чому я дуже рада)! Далі знову почнеться робота і немало, але я все ще живу надією, що в мене з'являться додаткові години в
Крампус сів назад на свій кам'яний трон, повільно, ніби кожний рух важив тонну. Вогнище тріснуло, викинувши сніжинку іскор - вона злетіла вгору й розтанула в темряві стелі. Він поклав посох поруч і сплів довгі пальці з
У книзі «ВОЛОДАРКА ОСІННЬОГО ВІТРУ» я вже приділяла особливу увагу святому Ліаму. Він — Бог, який безмежно обожнює свою дружину і готовий заради неї на будь-що. Навіть відправити власну дочку в коло реінкарнації
З Новим роком вас, любі читачі) 2025 рік закінчився і слава богу, будемо сподіватися, що 2026 буде трішки кращим, спокійнішим та мирним. Ми з Арченятком бажаємо вам в цьому році виспатися, побачити всіх своїх рідних живими та ніколи
Я вирішила бути милосердною)) Тому завтра вийде два розділи, щоб не розривати події)) Розділ 32 закінчився гнівом Алексіс. Ми завмерли. Обличчя до обличчя. Погляд у погляд. Його груди здіймалися так само важко, як мої. Я
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗвісно, дорога хепі енд, бо позитив нам приходить від прочитаного теж. Так що я за позитивні ноти!
Оля Пасічник, Дякую ❤️ знаю, всім хочеться, щоб все завжди закінчувалося добре. Хоча б у книгах❤️
Звичайно хочеться хепі енду,хоч розумієм в житті буває різне,за молоду якось так склалось,що розбіглись свої сім'ї діти,а настарісь втратили свої половики самі зійшлись,і шкодують ,що так не обдумано поступили життя пройшло а кохання залишилось,трагедії нам в реальному житті хватає кладовища майорять прапорами Історія і так з перших рядків тримає в напрузі також і зла ,і ненависті хватає,хочеться чогось доброго,тим більш герої є віруючі,а Бог милостивий.Дякую що цікавишся думкою читачів.
І ще історії повині вчити добру,милосярдю,прощенню ближнього.Мирної ночі.
Valentina Daleka, Дякую ♥️ я теж за хеппі енд. Розчарування і в реальному житті вистачає(
Дилема. І хочеться, щоб пройшовши випробування, повернулися до первісної любові... але у житті так практично не буває. Відчувається шалена напруга автора у цій книзі, ніби особисте щось зачепило...
Євгенія Чернюх, дякую
❤️❤️❤️
Лана Рей, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати