Додано
07.09.25 17:35:19
Пошуршимо?
Привіт))) пишучи історію ПОДИХ 2 передо мною постало питання: що робити з фіналом? Дати головним героям можливість спробувати побудувати щастя окремо одне від одного чи приректи їх на співіснування поруч одне з одним. Адже, коли книга закінчиться вони уже не зможуть диктувати мені свої правила гри. І вибору у них уже не буде. Вони навіки залишуться разом. Або НЕ разом. Вони раз у раз проживатимуть свою історію, коли читач відкриватиме книгу.
Гадаєте, я надаю видуманим героям надто багато реалістичності?
А якому фіналу у книгах віддаєте первагу ви? Хеппі енд, трагедія чи відкритий фінал?

Євгенія Чернюх
628
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, мої чарівні читачі! ❤️ Дивні бувають вибрики долі, як у житті, так і в літературі. Це я про свою «Невинну», що була сиріткою на останній сторінці, а потім поступово йшла своїм шляхом та по сюжету зустріла, як останніх
Острівна магія Вуду, не потребує храмів — її храмом є берег, її священними книгами є мушлі, корали й кістки, що викидає на пісок море. Вона живе в ритуальних танцях, у вогні, що палає на пляжі, у тіні, яка падає від місяця
♥️ Флешмоб від чарівної Лади Короп ♥️ Друзі, настав час для нової хвилі натхнення! Чарівна організаторка Лада Короп запускає неймовірний флешмоб для всіх, хто пише або тільки мріє почати ✍️ ✨ Тема флешмобу: «(Не)правильне
Хочете щодня дивуватися? Погляньте, як одне московське слово в українській розквітає кількома точними відповідниками. Це і є наше справжнє мовне диво. Це яскравий приклад двозначности одного московського дієслова,
Всім привіт, я Ілля.
Після довгої перерви я все ж таки продовжую писати роман «Найвище місто». Цей роман для мене надзвичайно важливий, і я дуже хочу його дописати.
Але не менш важливою для мене є ваша реакція -- ваші
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗвісно, дорога хепі енд, бо позитив нам приходить від прочитаного теж. Так що я за позитивні ноти!
Оля Пасічник, Дякую ❤️ знаю, всім хочеться, щоб все завжди закінчувалося добре. Хоча б у книгах❤️
Звичайно хочеться хепі енду,хоч розумієм в житті буває різне,за молоду якось так склалось,що розбіглись свої сім'ї діти,а настарісь втратили свої половики самі зійшлись,і шкодують ,що так не обдумано поступили життя пройшло а кохання залишилось,трагедії нам в реальному житті хватає кладовища майорять прапорами Історія і так з перших рядків тримає в напрузі також і зла ,і ненависті хватає,хочеться чогось доброго,тим більш герої є віруючі,а Бог милостивий.Дякую що цікавишся думкою читачів.
І ще історії повині вчити добру,милосярдю,прощенню ближнього.Мирної ночі.
Valentina Daleka, Дякую ♥️ я теж за хеппі енд. Розчарування і в реальному житті вистачає(
Дилема. І хочеться, щоб пройшовши випробування, повернулися до первісної любові... але у житті так практично не буває. Відчувається шалена напруга автора у цій книзі, ніби особисте щось зачепило...
Євгенія Чернюх, дякую
❤️❤️❤️
Лана Рей, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати