Коли я починала працювати над «Відродженими Землею», першим, що постало перед моїми очима, був не сюжет і не магія. Це був Київ, 1899 рік. І одне просте, але моторошне запитання: а як це — бути жінкою в той час?
Не аристократкою з романів, не музою поетів. А просто жінкою.
Історична відповідь проста і безжальна. Бути жінкою в Російській імперії наприкінці XIX століття — означало бути власністю. Спочатку — власністю батька, який вирішував, чи давати тобі освіту (найчастіше — ні) і за кого видати заміж. Потім — власністю чоловіка, якому ти належала разом з усім своїм майном, тілом і майбутнім. Твій світ був обмежений дітьми, кухнею, церквою. Твій голос був тихим. Твої мрії — чужими. Твоя воля — зламаною.
Це була не завжди позолочена але клітка. І саме в цю клітку я вирішила впустити іскру.
А що, якби в цьому світі тотального контролю деякі жінки раптом отримали справжню, неконтрольовану силу? Незрозумілий, містичний «дар», що прокинувся в них після дивного землетрусу.
У «Відроджених Землею» ці дари — не просто суперздібності для красивих боїв. Це метафора. Метафора жіночого голосу, таланту, інтелекту, волі — всього того, що патріархальний світ століттями намагався придушити. Це сила, яка лякає не своєю руйнівною міццю, а своєю непередбачуваністю. Бо немає нічого страшнішого для імперії, ніж жінка, яку неможливо контролювати.
Але мої героїні ведуть війну на два фронти. Бо бути українською жінкою в Російській імперії — це бути в подвійній клітці. Перша клітка — твоя стать. Друга — твоя національність. Імперія так само намагалася забрати у твого народу його волю, як чоловік забирав її в тебе. Вона калічила твою мову, називаючи її «наріччям», спалювала твої книги, полювала на твоїх поетів.
Тому боротьба моїх «Світочей» — це не просто фемінізм. Це війна за право на існування. За право бути вільною жінкою у вільній Україні.
І що є найвищим проявом свободи, як не право обирати, кого кохати? У світі, де навіть твій шлюб — це угода, укладена чоловіками, знайти кохання з іншою жінкою — це не просто особистий вибір. Це акт абсолютної непокори. Це революція, що починається з шепоту у темній кімнаті. Так, у моїй книзі буде така історія. Бо боротьба за ідентичність — це і про це також.
«Відроджені Землею» — це фентезі. Тут будуть дивовижні механізми, таємні товариства і битви, від яких перехоплює подих. Але під усім цим — справжня, історична лють. Лють жінки, яка більше не хоче бути власністю. І лють народу, який більше не хоче бути колонією.
Що станеться, коли жінки, яких століттями змушували мовчати, раптом знаходять голос, здатний стрясати імперії?

https://booknet.ua/book/vdrodzhen-zemleyu-b442140