Любі читачі! Я надзвичайно вдячна вам за підтримку моєї новинки - Потраплянка в лиходійку. Наречена-лисиця в академії, завдяки якій я змогла відкрити передплату на цю книжку! Я надзвичайно зворушена тим, що ви приходите та читаєте її! І немає межі моїй вдячності всім, хто вже оформив передплату! Я надзвичайно ціную те, що ви вважаєте мою творчість достатньо цікавою, аби підтримати її гривнею! Щиро дякую! Та обіцяю, що продовження історії буде не менш захопливим!

Анотація:
Зрадливий чоловік виштовхнув мене з вікна, щоб забрати мою квартиру.
Кінець?
Не зовсім! Бо я переродилась у світі книжки, яку читала напередодні. Щоправда, в ролі лиходійки, яка у фіналі втратить усе.
Тепер я — донька роду перевертнів-лисиць. Наречена принца-дракона… який покине мене заради білої лебідки — головної героїні. А я за сюжетом маю зганьбитись, вийти заміж за виродка зі збіднілого роду та згнити в провінції.
Здавалося б, вихід простий: просто не бути поганою… От тільки справжнім стервом тут виявилась головна героїня, яка чомусь прагне мене знищити!
Лиходійка, кажете? Ну гаразд. Але ця лиходійка більше не грає за чужими правилами!

Нові розділи - Понеділок/Середа/П'ятниця

А також нагадую, що сьогодні діє приємна знижка на іншу мою книжку про потраплянку в лиходійку, Кав'ярня на роздоріжжі світів! І якщо ви її ще не читали - обов'язково зверніть увагу, вона того варта :)

Анотація:
Вона зірвала заручини головної героїні, вкрала рецепт її фірмової страви і найбруднішими способами намагалася потопити її кав'ярню на роздоріжжі світів. Аннабель Кемберн, адміністраторка конкуруючого закладу. І в кінці на неї, до радості усіх читачів, чекає в'язниця, а на головну героїню — весілля.
Ось тільки тепер вона — це я, тому що мені не пощастило потрапити в головну лиходійку улюбленого побутового фентезі! Ще й на той момент, коли Аннабель вже зробила достатньо для всезагальної ненависті і звинувачення на суді в останньому розділі.
Чи можливо переграти сюжет, коли твій персонаж уже минув точку неповернення, врятувати нове життя з бізнесом та знайти кохання? Побачимо!