Всім вітання! Хочу поділитися з вами думками, що настирливо крутяться в моїй голові останнім часом. Історія Злати та Ярослава "Диво. Всупереч долі" написана уже давно, та мене й досі не полишає відчуття, що ще не сказала в ній  свого останнього слова. Але позаяк твір все ж має логічний завершений фінал, то виникає ідея зробити другу книгу незалежною від першої, тобто не матиме значення, читали першу частину чи ні (але щиро радітиму, якщо все ж прочитаєте - мені, як автору буде дуже приємно та додасть стимулу все ж почати писати нове "Диво..." (підназву замість "Всупереч долі" про всяк випадок не озвучуватиму, бо це невеличкий спойлер, якщо хтось раптом  читатиме Книгу 1). Це буде історія нового покоління, яке виростає серед болю та втрат, шукає своє світло серед темряви, а знаходячи - ділиться ним з іншими... Це буде про те як у найважчі часи залишатися собою.

Світ змінюється. Україна змінюється, а з разом нею - історії, які ми пишемо. Але цю я писатиму, коли прийде для цього час, а поки  працюватиму над "Світ в чотирьох тонах" - ліричну розповідь з нотками драми, мистецтво, зародження почуттів та здатність бачити світ у невидимих для інших відтінках й відчувати його красу на глибокому рівні. 

Тож ласкаво прошу до читання моїх творів! Діліться своїми думками та враженнями - це надихатиме та допоможе мені вдосконалюватися. Сподіваюся, що вам тут буде затишно)