-Юху моя книга на першому місці! -Радів мозок

-Це ж тепер вона захоче повторити? І написати нову ще більш цікаву книгу?-Нервово колотилось серце.

-Я пішов по валерянку або і по щось крепше.-Зітхнула нервова система.

Останні три дні саме такий діалог в мого організму. Я радію тому що зайняла перше місце але в одночас боюсь впустити момент і втратити читачів. І при цьому роблю домашні справи та ходжу на роботу.

Хочеться  танцювати але розумієш що ніхто не оцінить бо крім кота який стабільно лізе на клавіатуру ніхто незнає про моє мистецтво 

І при цьому перед очима стоять дві книги які я ніяк не можу дописати а вони буквально махають мені білим прапором розміром з планету і на думці ще одна яка не менш цікава за ці  дві.

І я просто сиджу і нервово дивлюсь в екран комп'ютера.

Все я виговорилась мені полегшало пішла творити. Не знаю що саме але пішла^.^ А вам дякую за увагу і сподіваюсь ми ще зустрінемось на сторінках моїх книг)