Літом чомусь мені писати складніше. Можливо через "сезон відпусток"?

Але навіть так, це літо було сповненим роботи над фінальною частиною трилогії "Хімера" – "Дракайна" триває. Найбільший обсяг роботи зараз зосереджений у фіналі книги — потрібно розв’язати багато сюжетних ліній і зробити все правильно. У тексті вже мільйон поміток і правок і я не бачу цьому кінця) Але так було завжди для мене.

Буквально вчора працювала над останньою сценою, і це було неймовірно емоційно. Я завжди думаю: якщо в мене така реакція, значить все йде як треба. Якщо це змушує мене переводити подих, то я йду туди, куди й хотіла.

Хоча це й дуже складно. Зрозуміло, чому Джордж Мартін стільки сидить над завершенням своїх Престолів) Там ж бо стільки ліній, які тягнулися ще з першої книги. Ось і мені настав час поставити крапку.

Так вже склалося, що я пишу одразу цілий роман, а не по розділах — тому процес довгий. Але я на стороні методу «виводжу все з хаосу ідей»: іноді найкращі думки приходять несподівано, і доводиться щось міняти. Більшість сюжетних ліній я знаю, як завершити одразу, але шлях до цього буває зовсім неочевидним. Хоч намагаюся не переборщити з редагуванням, все одно доводиться багато працювати над текстом.

Та є й хороша новина - в цій голові ще безліч ідей, тож історій попереду буде ще багато, навіть якщо й не надто швидко.

Ось вам забавні як на мене малюнки професорів Хокслі і Гоулд з Академії Магії, яка грає не останню роль в завершенні цій історії. Чомусь цей мультяшний варіант сподобався мені :)