Підозріла тиша

Новий розділ Мідний серпанок вже на сайті

Посмішка на губах Альберта трохи потьмяніла. Зламавши сургуч він розгорнув пергамент та пробіг поглядом по тексту.

— І довго це триває?

— Гордій на тому тижні бачився два рази з князем Зорянським. Це той, у кого син кілька років тому помер від Зламу. Більшу частину їхньої розмови не вдалося підслухати, але на початку ваш брат казав, що хоче зробити пожертву у фонд лікарні, яку побудував князь. Я перевірила, він дійсно перевів чималу суму.

— Не схоже на Гордія. — буркнув чоловік, підтиснувши губи.

— Можливо принц взявся за голову. Місцеві незле про нього відзиваються.

— Я радше повірю, що велетні воскресли, ніж у те, що Гордій робить добру справу. — Альберт знов ковзнув очима по тексту. — Але, здається він дійсно допомагає тій лікарні.