Учень дощу ІІ - дилогію завершено

Хаол пройшов довгий шлях від травмованої дитини, яка боялася навколишнього світу і не підпускала до себе навіть вчителів, до дорослого підлітка, який може сам постояти за себе, кидаючи виклик цілій системі. 
Через біль, розпач, зради та вторинну травматизацію... Він знайшов нових друзів, перше кохання, пізнав радість батьківської любові й турботи. Він став кращим магом, аніж був до цього. Пережив все, що приготувала йому доля. Ламався, впадав у відчай, думав про страшне, але все таки витримав, не здався остаточно і вижив. Аби повернутися до того життя, про яке він так мріяв. 
Спокій, академія і безкінечні уроки, на яких можна вмерти від нудьги. Розмови із Вайо. Повчання Ракора. 
Чи не в цій буденності щастя? 

Цей твір подарував не тільки внутрішній біль від страху, відчаю та безсилля, але і справжнє відчуття внутрішнього тепла, затишку та любові від турботливого вчителя, який завжди підтримає і чомусь навчить. 

Читати першу частину - Учень дощу І
Читати другу частину - Учень дощу ІІ