— Ходімо, — коротко кидаю, киваючи у бік виходу.

— Куди? — дівчина вчіпляється руками в стілець, що стоїть поруч, і рішуче хитає головою. — Я з тобою нікуди не піду!

— То ти з ним хотіла піти? — в моєму голосі, певно, відчувається легка іронія. — Ходімо, не бійся. Додому тебе відвезу, доки не влізла ще кудись.

Вона ще кілька секунд вдивляється в мене, оцінюючи кожну деталь. Намагаюся зробити якомога спокійніший вираз обличчя так, щоб нова знайома мене не боялася.

— Я нікуди з тобою не піду, — твердо мовить дівчина, хапаючи свою сумочку і прямуючи у бік виходу.

Заводжу очі аж до лоба і рушаю слідом. Вона дратує мене все більше. Спочатку ця дивна зустріч у торговому центрі. Тепер її необдумана поведінка в барі.

Хоча щось в ній є. Наче ввічлива, але варто трохи зачепити — і виявляється, що це старанно підготована маска. А ще, хоч я й не хочу цього визнавати, але вона досить приваблива. Така тендітна, а в очах горить вогонь. Мій типаж. І навіщо я в це лізу?

Запрошую до історії про цю гарячу парочку