Другий розділ.

Наступний розділ В пастці його обіймів  вже сьогодні. Тепер Каріна змушена жити в розкішному палаці Марата. Але чи ця розкіш приносить їй радість? Бо тепер вона мусить цілком підкорятися йому — тому кого всі бояться. 

Двері відчинилися без стуку.

Каріна здригнулася й миттєво опустилася глибше у піну, притискаючи руки до грудей.

На порозі стояв він.

Марат Алімович. Чоловік років сорока, високий, із широкими плечима. Ідеально сидячий темний костюм, бездоганна сорочка, легка щетина, що лише підкреслювала сильні риси обличчя. Але найбільше вражали очі — колючі, холодні, пронизливі.

— Ви… могли б постукати, — зірвалося з вуст Каріни.

Він злегка примружився, крокуючи ближче.— У своєму будинку, — його голос був низьким і спокійним, але від нього пробіг мороз по шкірі, — я ходжу, куди хочу. І коли хочу.