Я під руку з батьком стою на початку проходу до арки з білих квітів, яка стоїть на пагорбі з видом на океан. Біля арки мене чекає він. Лунає музика і я починаю йти назустріч Алексу. Легкий вітерець розвиває пасмо волосся біля обличчя і я тремчу, але не від холоду, я нервую. На мені неймовірно гарна біла сукня зі шлейфом, що тягнеться позаду.