Потраплянці з минулого у сучасність чи навпаки??✨

Привіт, друзі! А пам'ятаєте легендарні фільми про подорожі в майбутнє з дивакуватим професором, що винайшов машину часу? Або старий фільм про лицарів, що з Середньовіччя перенеслися до своїх нащадків у майбутнє? Я їх обожнювала в дитинстві. А ви? Який формат перенесень у часі вам більше до вподоби: з сучасності в минуле або в майбутнє чи навпаки подобається читати про потраплянців з іншого часу в наш? 

Я загалом дуже люблю потраплянство і на цю тему мало не половина моїх книжок, але йдеться про переміщення між світами. А от про подорожі в часі як такі пишу вперше. До речі, запрошую і вас на новинку "Мій характерник з минулого".
У ній йдеться про козака-характерника, який перенісся просто з поля битви у наш час та зустрів просту дівчину (яка звісно, не випадково виявилася на його шляху, бо за дивним збігом обставин - як дві краплі води схожа з його коханою з 18 століття). 

Ось шматочок з нової проди, який мені дуже подобається:

У якийсь момент до нас підбіг хлопчинка років десяти з пластиковою іграшковою шаблею.

— А можна з вами сфотографуватися?

— А що воно за диво таке? Що малий джура від мене хоче? — запитально подивився він на мене.

Я розгублено вчепилася в Максима та пошепки пояснила йому, що хлопчик хоче зробити те саме, що я робила із ним зранку, коли брала інтерв’ю.

— А! Он воно що! — Максим підхопив хлопця та всадив його собі на шию, швидко закруживши. Мати хлопця спочатку збентежилася, але швидко збагнула, що то така гра, прийнявши Максима за аніматора, та почала знімати на телефон. — Якщо душу мою не забиратимеш, а тільки лік хочеш закарбувати, то нехай так!

Хлопчина задоволено сміявся та розмахував шаблею в повітрі. Коли ж Максим поставив його на підлогу, трохи хитаючись, побіг до мамці.

— Гарний з тебе буде джура, малий! — крикнув йому наздогін Максим. — Тепер і в майбутті пам'ятатимуть, що славні лицарі не перевелися! А ти казала, нема вже козаків, — із докором звернувся до мене.



Таких ситуацій з Максимом, звісно, буде ще багато. Тож радо запрошую, любі, на читання -"Мій характерник з минулого"!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Таїсія Клос
29.08.2025, 16:26:58

❤️❤️❤️

Інші блоги
Перший бублик, перший крок
Привіт, привіт! : ) Сьогодні для мене особливий день. Я довго писала в тиші, у чернетках і замітках, які майже ніхто не бачив. І, здається, настав момент перейти від етапу "вічних чорновиків" і "мам, на,
Всім привітик!❤️
Це знову я, і рада вам повідомити, що я повернулася не з пустими руками! Я довго працювала та фантазувала над новою працею і готова представити перший натяк свого наступного твору! ( Щиро сподіваюсь, що хтось з вас зацікавиться!) «Час
Отже, комусь на тебе не начхати? [futureproof]
Вітаю, друзі! У новому розділі чекає чимало тепла, спогадів та обіймів! Ну, не все ж нам плакати та хвилюватися!) – Знаю, ти будеш хвилюватися, бо це, бляха, твоя найгірша риса. Ти постійно про щось варишся, постійно
іноді пам'ять стає кліткою
Я тебе (не) пам'ятаю — Ти коли прокинулася? — запитала Юля. — Годину тому, — відповіла, підмальовуючи губи блиском, — Сон дурний наснився, ніби в Україні війна. — Викинь з голови, — порадила
❣️подяка читачам/мої соц.мережі❣️
Привітики ☺️✨️ Мої любі, я щойно помітила, що нас уже 600❣️ ДЯКУЮ ВАМ❤️❤️❤️ Я щиро вдячна за те, що ви читаєте, коментуєте та лишаєте свої серденька☺️ Для мене це дуже важливо й цінно) Візуал Ворона та Діани з книги Залежність
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше