Вриваюся таким блогом до Вас несвідомо. Адже хочу у дещо Вам зізнатися:

Я Вас усіх люблю!!!❤️✨ Настільки, що моє серце зігріває Вашу душу!❤️✨

Так, так. Я Вас люблю, адже Ви прекрасні люди, найчарівніші автори, матері, татусі, батьки, бабусі й дідусі. Це так неймовірно зустріти таку велику аудиторію у Букнеті, які не побоялися, а зайшли, зареєструвалися, виклали свій перший твір.

Уявіть собі перший твір!! Хвилююче було чи не так?

Говорили собі, а може ніхто не читатиме? А кому я треба?

Було таке?

А зараз у Вас як справи?

Я хвилювалася, адже не думала ніхто мене не помітить. Під історією буде пусто, а друзів авторів не буде.

Але на сьогодні я маю невеличку аудиторію, яку я встигла полюбити. І дякую Вам!!!❤️✨ Безмежно від щирого серця!!!❤️✨

Я знаю у Вас усе вийде! Просто зробіть крок вище на одну сходинку, і йдіть вперед!! Усе у Ваших руках!!❤️✨

Ви міць! Ви сила! Ви коріння українського народу!❤️✨

Як можна боятися йти вперед, якщо у Ваших генах тече українська кров? Сила? Воля? Свобода?

Ми найсильніші люди! І це наша перевага!

Не бійтеся творити.

Знаю, що страшно, бо кожен читач приходить, і йде. Так і у житті. Пам'ятайте!

Люди можуть до Вас приходити, і йти, навіть не сказавши ні слова. А Вам звичайно буде боляче, бо проходитиме це через Ваше добре серце.

Дякую, мої любі!!❤️✨ Дякую Богу, що Ви у мене є!!!❤️✨

Нехай Ваше творіння не зникає із Ваших сердець, бо Ви творець своїх історій!!

З Вами Мелені Матхевен!❤️✨

Люблю та обіймаю!❤️✨

Чи варто сумувати коли навколо є такі прекрасні люди?