Впіймавши слушний момент, представляюсь принцесі і пропоную відпочити від напруженої гри, взявши участь у танцях. Отримую згоду і веду у коло, краєм ока вловивши роздратований Седриків погляд.

Здається, я роблю все всупереч власному задуму, але Іргіс немає, а мені цікаво скласти думку про принцесу самому. Наші танці вочевидь їй не знайомі і вона орієнтується, лише дивлячись на інших. Тому веду її в середину кола і спрощую фігури танцю. Так ми відрізняємось від інших пар, але тепер це виглядає задуманим заздалегідь.

- Ви гарно орієнтуєтесь у незнайомих обставинах, - починаю розмову. – Цих трьох фігур нам вистачить для цілого танцю, будемо просто повторювати.

- Ваші танці дуже відрізняються. В нас не можна імпровізувати чи додавати нові рухи.

- Але у вас чудово виходить.

"Рука, що гойдає колиску"