Знижка на двох наречених!

Вона - заморочена самотня мама, котрій дуже потрібні гроші, щоб віддати борги брата, за які в батьків можуть забрати будинок.

Він - спадкоємець великої компанії, який конкурує з сестрою за місце генерального директора, і конче повинен пред'явити батькам свою наречену як ознаку серйозності.

Що буде, коли ці троє - Єгор, Уляна і її маленький син  -- зустрінуться в одному місці в один час? Дізнаєтесь, прочитавши мій роман "НАРЕЧЕНА ДЛЯ ШЕФА"! Сьогодні на цю нещодавно завершену книгу діє знижка -20%!

Коли я прийшла на співбесіду і побачила за столом директора того самого скандаліста із супермаркету, який сварив мого сина, то зрозуміла, що мені нічого не світить. Але тут я отримала несподівану пропозицію...

Він теж підняв погляд і одразу його очі розширились:
— Жінка з яйцями і дитиною! — видав він, вирячаючись на мене.
— Так, у мене є дитина, і що це значить? — спитала я. — Я про це вказала в резюме! Чи ви лише бездітних берете?
Відчувала таке розчарування, наче відкрила подарункову коробочку, перев’язану стрічкою, а всередині виявився якийсь непотріб.
— Лише тих, хто не псує мій дорогий одяг, взуття, чи настрій, — він насупився. — Дам роботу. Навіть дві. І зарплатні буде дві. Зіграєш мою дівчину перед рідними, — сказав коротко і зазирнув в очі...

Уривок для вас:

Мозок включився в роботу миттєво. Сестра склала два плюс два і отримала сто, але я не збирався її перевпевнювати у зворотньому. 

— Я ж казав, що вона без силікону! — хмикнув я і схопив панночку з супермаркету за талію. Зиркнув на неї таким поглядом… Не благальним, ні. Скоріше, вимогливим. Якщо не тупа — підіграє і отримає компенсацію. Має розуміти це. За характеристиками в резюме ніби була не тупа.

Вона стояла мовчки і тільки очима кліпала. Ну, це була досить підходяща реакція, навіть якби вона справді була моєю дівчиною. Раптом вона сором’язлива?

— Ми разом уже довго, — продовжив я. — Правда, кохана? — сказав з натиском. — Я давно хотів познайомити тебе з моєю сестрою. Ось, власне, і вона. Єва. 

— Дуже приємно, — сказала дівчина трохи розгублено. 

— Мені теж, — Єва усміхнулась. — А вас як звуть?

— Уляна, — відповіла та. 

— Приходьте на родинну вечерю наступної суботи! А то Єгор ніяк не хотів нас знайомити! А батьки переживають! — засміялась Єва.

— Ми подумаємо, Єво. Дякую за пропозицію, — відповів я за дівчину, Уляну, точно, Уляну. — А зараз залишиш нас наодинці? 

 — Та без проблем, — вона широко усміхнулася. — Я зайду пізніше, не буду вам заважати! — і з цими словами, цокаючи підборами, вийшла з кабінету та щільно причинила двері. 

Перед тим, як Уляна встигла щось сказати, я показав їй знак "Тсс!" пальцем біля рота.

Потім підійшов до дверей, обережно визирнув до приймальні. Побачив, що Єви там уже немає. Закрив двері і тільки тоді звернувся до дівчини:

— Дам роботу. Навіть дві. І зарплатні буде дві. Зіграєш мою дівчину перед рідними, — сказав коротко і зазирнув їй в очі. — Погоджуєшся? 

 — Але я не хочу нікого обманювати! — вона підтиснула губи. 

— Яка тобі різниця? Зато будеш купувати повний кошик їжі, а не оті пару продуктів, як минулого разу, — швидко сказав я. — Дві зарплатні. Чотири нулі. Навіть пʼять. Сто тисяч на місяць чистими на руки. Як тобі? 

Її очі округлилися, здавалося, вона не могла повірити у те, що я сказав. 

 — А що мені треба буде робити?

— Грати мою наречену, про яку я вчора наплів батькам і сестрі, — я зітхнув. — Ну і бути моєю помічницею. Дві зарплатні, як я і сказав. За дві роботи, — повторив. Бо, схоже, їй треба були гроші. 

— За такі гроші… Ви, мабуть, ще й інтим хочете? — раптом запитала вона...

Хочете дізнатися, що буде далі? Купуйте "Наречену для шефа" прямо зараз за мінімальною ціною! А також ставте книзі "сердечко" і діліться враженнями в коментарях!

А ще запрошую до неймовірно емоційної історії  - роману про кохання,  яке з'явилося не одразу, про прийняття іншої людини і бажання змінитися заради неї, про вміння пробачати і відпускати образи - "Викрадена наречена"! Сьогодні на цю щойно завершену книгу діє максимальна знижка -20%! 

Напередодні весілля з нелюбом вона втікає з дому і сідає на мотоцикл до незнайомця. Але навіть гадки не має, до чого призведе цей вчинок...

— О’кей, що саме я маю виконувати? — запитала вона.
— Давай одружимось. Фіктивно. І за два місяці розлучимось. Я підпишу з тобою шлюбну угоду і добре тобі за це заплачу.
— Одружимось? — вона вражено глянула на мене. — Але ж ти мене не кохаєш. І взагалі терпіти не можеш! Я думала, ти хочеш одружитися з тією фіфою! З телевізора…
— Я не можу одружитись з нею. Та і взагалі, вона вже заручена з іншим, — я не збирався цього казати, але слова самі вирвались.
— То ти хочеш одружитися зі мною на зло їй? — запитала Віола...

Уривок для вас:

— Якого біса ти цілуєш мою дружину?! — це я вигукнув тому самогубцю. 

— Я ж казала,  що він розсердиться, — Ві, здавалося, зовсім не була шокована. — Мабуть, Сергію, тобі краще піти!

— Так, вали звідси, — додав я не так спокійно, як Ві, а сам  обійняв її ще міцніше.

— Ненормальний, — буркнув хлопець і поглянув на Віолу. — Поговоримо потім, добре? 

— Якщо знову побачу тебе в моєму будинку, так просто не підеш, розмажу! — здається, я зовсім втратив голову, настільки неочікуваним було те, що я побачив.

Він нічого не сказав у відповідь, лише мовчки вислизнув за хвіртку. 

Я взяв Віолу за руку і повів до будинку. Йшов швидко, кров пульсувала в скронях, серце билось дуже часто. 

Ві мовчала, стискаючи мою долоню. Коли ми вже дійшли до дверей, вона сказала:

 — Він все одно втратив свій шанс, коли не забрав мене тоді, ну, ти знаєш, коли… 

Я поки що мовчав. Ми зайшли до будинку, потім я повів її сходами вгору. Серце все ще не заспокоювалось. Коли ми дійшли до другого поверху і варто було відпустити її, я притис Ві до дверей своєї спальні і зазирнув в очі:

— Ти спеціально його викликала? Щоб розізлити мене?

Тупо було заперечувати очевидне. Я розгнівався. Реально. Втратив гальма, хоча до цього більш-менш контролював ситуацію.

 — Я його не викликала, — вона задерла вгору підборіддя. — Він сам подзвонив, сказав, що є якась важлива розмова… А що, тобі можна серед ночі поїхати до іншої, а мені ні?!

Замість того, щоб щось відповісти, я впився губами в її губи. Тільки коли зробив це, зрозумів, що я дуже хотів цього весь цей час. Дивно, що тримався так довго. 

Ві не відштовхнула мене, навпаки, міцно обняла і відповіла на поцілунок. Я відчув, що вона вся тремтить. 

Я і сам, здається, був в нетерпінні. Тіло реагувало на неї дуже гостро. Кожен дотик до неї викликав цілу бурю всередині. 

Я штовхнув двері за її спиною, продовжуючи цілувати її. Пару кроків, і ми опинились біля ліжка. 

Якщо не зупинитись зараз, то потім я вже не зупинюся.

Я таки вклав її на білосніжну постіль і навис згори, на мить відриваючись від припухлих від поцілунків губ:

— Зупини мене зараз, останній шанс…

Вона лише мовчки похитала головою. 

Знижка на цю чуттєву історію діє лише до кінця доби! 

Для нових покупців діє програма лояльності - купуючи одну  мою книгу , ви отримуєте знижку  -25 % на ВСІ інші книги!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
28.08.2025, 22:23:32

❤️❤️❤️

avatar
Оксана Морус
28.08.2025, 21:44:15

♥️♥️♥️

Еліс Кларк
28.08.2025, 22:21:23

Оксана Морус, Дякую за підтримку ♥️

Інші блоги
Мої думки
Новий розділ книжки,,Мій лукавий хлопчик '' вже на сайті. Приємного читання)
Скільки важить кохання? Знижка.
Сонечки, привіт! Пропоную свою чудову та романтичну історію СКІЛЬКИ ВАЖИТЬ КОХАННЯ? зі знижкою! Протягом доби, книгу можна буде купити дешевше, ніж зазвичай. Неймовірний роман про щире кохання між красунею тренером
Ореос. Візуал
Дорога до центрального району Ореоса зайняла менше пів години на ще одному літаючому авто. Все відбувалося так швидко, що мені почало здаватися, ніби Коул вирішив якнайшвидше мене позбутися. І лише ця думка отруювала мені
Без темряви все згорить.
Добрий вечір мої хороші, спішу вам сповістити, що вже опублікувала новий розділ "Дві сторони однієї крові" Історія виходить як мені доволі цікавою, трошки можливо моментами заплутаною, але я стараюсь відтворити
А вам цікаво? ❤️
— В тобі зараз надто багато сили, щоб її зв’язати, феніксе, — чоловік злегка схилив голову, демонструючи покору, — тож можеш не боятися. — Я вас не боюся! — відрубав Каміль. — Ви, пустельні хробаки, весь
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше