Жахлива ніч і розділ з запізненням

Вітаю!!!
Сьогодні вийшов новий емоційний розділ 

Ось невеличкий кусь сьогоднішньої проди:

— Ну що, синку. З якою бідою прийшов?

Я крутанув стопку, ковтнув і вдихнув на повні груди.

— Я все зіпсував, Петровичу. Відносини з дружиною. І тепер один гарно підставив мене. Домігся нашого з Євою розлучення. Формально все виглядає законно. Підписи, довідки, рішення — все на місці. Але я не давав згоди. Я не хочу бути розлученим.

— Тобто не згоден, чи не давав згоди? — прищурився полковник, пильно дивлячись на мене.

— Я не давав згоди. І не підписував нічого. Нас розвели без мене. А я досі вважаю її своєю дружиною. І кохаю її. Я облажався, не заперечую. Але я не відпущу її отак просто.

Петрович обережно відставив склянку на стіл, повільно кивнув.

— Не впізнаю тебе, Зорін. Так лоханувся? Сам собі підписав вирок?

— Вона мене ще кохає. Я це бачу. Але поки ми офіційно розлучені — усе тримається на нитці. А цей… Марк. Він не випадковий.

Посилання на книгу

https://booknet.ua/book/xochu-rozluchennya-b440365?tab=main

Анотація до книги "Хочу розлучення"

Я хочу розлучення. П’ять заяв, п’ять моїх жалюгідних спроб піти від нього… Але щоразу він зриває одяг швидше, ніж я встигаю зібрати валізу. Його пальці завжди знаходять шлях під мою білизну раніше, ніж я знаходжу дверну ручку. І тоді знову ніч, що стирає межі між ненавистю і бажанням.

— Вам уже відмовлено.

— Що? — я нахилилась уперед. — Я подала заяву, я маю право…

— Ви подали, а потім її відкликали. Чотири рази. І ще раз — по зв'язках — ваша заява навіть не була зареєстрована.

— Пан Зорін подзвонив. Він сказав, що ви знову посварились. І що до вечора ви помиритеся. Як завжди.

Я хотіла щось відповісти, різке й горде, але замість того промовила одне єдине слово:

— Паскуда.

— Перепрошую?

— Ні, не вам. Йому.

владний герой   кохання та пристрасть  дуже відверто

Посилання на книгу