Хто кого?

Не змінюючи своїм традиціям — хочу порадувати читачів уривком нового розділу книги «Друг батька. Заборонена пристрасть» ❤️

Я всю дорогу мовчав, хоча язик свербів щось сказати. І перш ніж я знайшов у собі сили заговорити, Женя сам порушив тишу.

— Вона крута, — задоволено заявив син, не відриваючи погляду від дороги.

Я навіть не здригнувся, хоча у скронях відразу заколотило сильніше. Не треба було уточнень. Я й так знав, про кого йде мова.

— Мілана, — підтвердив він, коли я не відреагував. — Слухай, не знаю, як тобі, а мені вона реально подобається.

Я стиснув пальці в кулак, так, що аж кісточки побіліли. Слухати це було схоже на катування.

«Подобається…» — я повторював подумки, відчуваючи, як у грудях зростає злість. — «Тобі подобається. А мені вона вже належить. Вона — моя, навіть якщо ще ніхто цього не знає».

— Женя, досить, — хрипло сказав я, навіть не дивлячись на нього. — Забудь про неї!

Син повернув голову і кинув на мене злегка здивований погляд.

— Та ти ж сам казав, що вона перспективна дівчина, розумна, вихована. І що Паламарчук тільки за, щоб ми з нею… Ну ти ж знаєш.

Я затиснув зуби так, що аж щелепа хруснула. Щоб я знав… Та я б ніколи не погодився на цю авантюрну справу!

— Забудь, я сказав, — різкіше повторив я, переводячи погляд на сина.

Він не відступив, ще й вперто підняв підборіддя.

— А чого це? Ти щось не договорюєш!

Я важко видихнув і втупився у його профіль. Він упертий, як і я. І ця чортова впертість зараз грала мені не на руку.

— Тому що вона не для тебе, сину. Ви з різних світів. Вона занадто… — я замовк, бо сам не знав, яке слово підібрати, аби не сказати зайвого. — Вона тобі не пара.

Женя пирхнув, хмикнувши з роздратуванням.

— Різних світів? Ну так, вона ж не тусується в клубах і не міняє хлопців щотижня, як половина моїх знайомих. Саме тому вона мені й подобається. І я готовий вперше розпочати серйозні стосунки.

Ця розмова зводила мене з розуму.